Але нові наукові дані свідчать: надмірна кількість годин у ліжку може бути не менш небезпечною, ніж недосип, йдеться у Сніданку з 1+1.
Масштабний дослідження, яке узагальнило результати 79 наукових робіт, виявив чітку кореляцію між тривалістю сну та ризиком смертності. Виявилося, що сон менше ніж 7 годин підвищує ризик смерті приблизно на 14%, в той чай як сон понад 9 годин – на 34%, у порівнянні з рекомендованими 7–8 годинами. Подібні результати демонстрував і метааналіз 2018 року, коли аналізували 74 дослідження. Науковці бачать закономірність: як надто короткий, так і надто довгий сон асоціюються з гіршими показниками здоров’я.
Однак важливо, що наука не стверджує, що довгий сон сам по собі «вбиває», частіше це маркер захворювань, а не їх причина.
Лікарі зазначають, що збільшена тривалість сну часто пов’язана з компенсаторним відновленням. Організм «вимагає» більше сну, якщо щось порушує його якість: недіагностоване апное сну, депресія, хронічне запалення, прийом антидепресантів або знеболювальних, низька якість нічного відпочинку та часті пробудження. У таких випадках надмірний сон – спроба компенсувати дефіцит якісних циклів, а не ознака здоров’я.
У Сніданку з 1+1 лікар-сомнолог Юрій Погорецький пояснив, чому надмірна тривалість сну може сигналізувати про проблеми в організмі і чому важливо звертати увагу не лише на години, а й на якість сну.
«Почнімо з мелатоніну. Для якісного здорового сну він критично важливий. Ідеальний режим — лягати близько 22:00 і прокидатися о 6:00. Це не міф, а науково обґрунтований факт і секрет довгожителів», – пояснює лікар.
За його словами, мелатонін відповідає не лише за відчуття спокою та відновлення, а й за тонус м’язів горлянки. Саме тому люди, у яких збоїть вироблення цього гормону, частіше страждають на хропіння та апное – зупинки дихання уві сні.
«85% порушень сну – це порушення дихання під час нічного відпочинку. Коли знижується тонус м’язів горлянки, виникає апное. А апное – це гіпоксія. Якщо нормальний рівень кисню складає 96–98%, то навіть втрата 4% уже критична. У важких випадках кисень може падати до 50% – це сильніша гіпоксія, яку відчувають мозок, серце, всі органи», – додає Погорецький.
Саме тому в групі людей, які регулярно «пересипають», фіксують більше інфарктів та інсультів, ніж серед тих, хто спить менше норми.
«Оптимальний режим – 7–8 годин. А якщо спите 9 і більше, це привід замислитися, що саме відбувається з вашим організмом уночі», – каже лікар.
Українці часто стикаються з фрагментованим сном через війну, тому питання «досипання» стоїть особливо гостро.
«Я не проти денного сну. Якщо через обстріл або тривогу ви не поспали вночі, оптимальним буде короткий денний сон – близько 30 хвилин. Не година й не дві. Саме пів години дають відчутний прилив сил і знижують ризики для серцево-судинної системи», – пояснює сомнолог.
Лікар нагадує, що мелатонін можна підтримувати природним шляхом – за допомогою харчування.
«Є продукти, багаті на триптофан – саме з нього утворюється наш внутрішній мелатонін. Це індичка, кролятина, перепілка, голландські сири, кедрові горіхи, мигдаль, гарбузове насіння. Так можна стимулювати природне вироблення гормону», – каже Погорецький.
Щодо аптечного мелатоніну він радить обережність: «Не варто займатися самолікуванням», – резюмує він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тривожні сигнали: лікар назвав 5 ознак інсульту, що наближається, які повинні насторожити