В студію "Сніданку з 1+1" завітав ведучий "Нашего Радио" Сергій Галібін, щоб поділитися власними думками, щодо ситуації в Україні та Криму.
Сергія події в Криму зачепили, можна сказати, за живе. Особливо він переймається тією складною ситуацією, в якій нині опинилися українські військові на півострові. В 88-89-х роках Галібін проходив військову службу в 810 бригаді морської піхоти міста Севастополь, яка підпорядковувалася Радянському Союзу.
"Для мене це насправді шок був, як власне і для всієї країни. Але коли я знаю все це з середини, службу, що таке солдат і матрос в місті Севастополь. Громадяни знали, що ці люди завжди можуть захистити. Ну, а зараз, я не знаю навіть, хто може захистити, а хто образити", - каже радіоведучий.
Сергій і сьогодні спілкується зі своїми друзями по службі, серед яких жителі України, Росії, Молдови та Прибалтики. За словами ведучого, вони такими подіями шоковані. Жителі Прибалтики толерантно підтримують українців: "Вони це вже пережили свого часу, і вони кажуть: ну, вам це треба пройти. Цю частину шляху". Натомість росіянам, запевняє Галібін, соромно.
"Ось в мене російські друзі, я не бачив їх особисто, але по телефону, вони просто опускають очі. Вони, можливо, розуміють путінську ідею, але вони просто опускають очі, їм соромно".
І все ж таки, відомий радіоведучий вірить у мирне і успішне для України вирішення конфлікту.
"Я думаю, що все таки переможе розум. Але як показав останній рік в Україні, що поки людина не зіткнеться з найбільшою проблемою, а найбільша проблема це життя, це смерть, ми слов'яни дуже пасивні, вірніше терпеливі, і поки не станеться чогось дуже поганого, ми ніколи не зробимо прориву. І я, все-таки, вірю, що ми не дійдемо до цього", - каже Сергій Галібін.
Зірковий гість зізнається, що лише зараз відчув себе справжнім патріотом своєї Батьківщини, і навіть вдячний подіям, які сталися за останній рік, які змінили і об'єднали українців.
"Я от зараз зрозумів, що я патріот. Якщо в 18 років, коли я служив в армії в Радянському Союзі, я розумів, що я патріот Радянського Союзу, але тоді це було настільки неосмислено, настільки тоді це було зомбовано. То зараз я люблю Україну, тому що в мене тут діти, в мене тут батьки, дружина, друзі.
Я скажу спасибі Україні, спасибі цьому року, коли ми, нарешті, зрозуміли, десь на підсвідомому рівні, наскільки ми вільні, наскільки ми патріотичні", - зауважує Галібін.