Як пояснюють в Сніданку з 1+1, більшість російських розвідувальних дронів здатні працювати лише на відстані до 100–130 кілометрів від кордону або безпосередньо в зоні бойових дій. Саме тому відео ворожих ударів ми зазвичай бачимо зі сходу та півночі України — Запоріжжя, Харківщини, Дніпропетровщини, Чернігівщини чи Сумщини.
Київ знаходиться значно далі від лінії фронту, тож класичні розвідувальні дрони не здатні передавати звідси зображення в онлайн-режимі.
Як зазначає український фахівець у галузі військових радіотехнологій Сергій Бескрестновий у матеріалі НВ, найчастіше у небі над Києвом помічають дрон типу Гербера. Його спершу створювали як хибну ціль, покликану перевантажувати українську систему ППО. Згодом його почали споряджати камерами. Однак передача відео можлива лише з прифронтових районів за допомогою радіозв’язку.
Спроби окупантів використати SIM-карти для передачі даних провалилися — українські фахівці успішно блокують такі канали. До того ж мобільні антени налаштовані так, щоб сигнал покривав землю, а не небо.
За словами військового спеціаліста з радіотехнологій Сергія Флеша, на прикордонних територіях камери Гербер інколи шукають цілі для ударів або фіксують роботу українських ППО. Але на відстані сотень кілометрів від фронту їхні можливості значно скромніші.
У таких випадках Гербера може надсилати лише координати свого розташування — раз на хвилину чи навіть рідше. Якщо сигнал зникає, це означає, що дрон знищений або виведений з ладу. Аналізуючи такі дані від багатьох апаратів, росіяни намагаються виявити прогалини у нашій системі ППО та шукати безпечніші маршрути для атак.
Фахівці нагадують: окрім дронів, ворог може залучати супутникові технології. Так, під час деяких атак над Україною фіксували роботу китайських супутників, які могли передавати дані про ситуацію на місцях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Сталася дуже велика біда»: Ніколас Карма повідомив про трагічну втрату у своїй родині