Тіно Григорівно – тепер тільки так після нагороди за визначний внесок у розвиток української музики.
- Ні, для тебе – Тіна!
Це для тебе, напевно, неочікувано! Тобі 33 роки, дійсно, багато років на сцені - позаду, але тим не менш…
- Я роблю свою справу щиро і з великою любов’ю, тому байдуже скільки років, якщо я це роблю зараз.
Цього року на премії ти вирішила показати таку ретроспективу творчості, і в один номер поставити 10 власних треків від початку своєї кар’єри і до сьогодні.
- Я не пам’ятаю, скільки пісень, вже збилася з рахунку. Ні, це не від початку - до кінця, це від початку – до початку.
Чим далі твоя кар’єра – тим більше ти танцюєш. У твоєму останньому турі не було жодного номеру, де б ти не танцювала з дівчатами, своїми альтер его. Сьогодні на сцені ти танцювала із хлопцями на підборах. Що далі?
- Кожний сучасний артист має вміти все! Наразі час «гібридних» артистів.
Спеціально для твого номеру привезли устаткування з Америки. Це – велика лазерна установка, за допомогою якої створюється паралельна реальність на сцені. Ти десь її побачила і вирішила: «Так, мені таке треба!»?
- Це рідкісний спецефект, який є тільки в одних хлопців. Коли сказали, що вводять воєнний стан, то я ридала крокодилячими слізьми, тому що, по-перше, це було складно сприйняти, а, по-друге, я подумала, що шоу зірветься, і хлопці не вилетять. Та вони сказали, що нічого не бояться, бо люблять нашу країну, і прилетіли та зробили гарно свою справу. Ми не маємо кордонів із західним світом, ми і є його частка. Чим швидше ми будемо це розуміти, тим швидше ми там опинимося.