Лесю, тобі вже траплялося бувати у Парижі і по роботі, і на відпочинку. Пам’ятаєш, коли ти вперше потрапила до Парижу?
- На нашому ринку у Хмельницькому набагато раніше продавалися сувеніри у вигляді Ейфелевої вежі, ніж у Парижі. Тому ми з Хмельницького давно знаємо Париж! Кілька років тому ми знімали у Парижі пілот однієї з телевізійних програм. Я ходила з чоловіками з різних країн на побачення: у мене було 5 різних чоловіків – від студента до графа. Власне, у Парижі ми були у маєтку цього графа. Я пам’ятаю, як ми приїжджали у його графство – там собаки бігають, корови мукають і виходить графиня, яка тре мокру голову рушником. Я собі трошки по-іншому уявляла графиню…
У той момент ти, напевно, зрозуміла, що також можеш бути графинею?
- Я зрозуміла, що треба б графові придивитися до мене. Потім він сказав, що маєток руйнується і треба його ремонтувати, і я зрозуміла, що «я ж тільки відійшла від такого, дайте пожити!».
У тебе взагалі насичене життя: просто з Дня міста Хмельницького у Париж на показ Андре Тана…
- Я працювала 3 місяці, ми відзняли 4 шоу! Я так змучилася, що перші 3 дні я лежала вдома, після того я поїхала до Хмельницького, забрала пса, а там якраз День міста! Тоді ж мені зателефонував Андре зі словами: «Ти взагалі маєш совість?! Скільки років я вже запрошую тебе на ці покази?! Катя Осадча приїжджає, Оля Полякова приїжджає, а ти мала б совість!», я кажу: «Я маю совість, тому приїду!».
Чи є у тебе рецепт того, як не погладшати у Парижі? Як не переїсти круасанів?
- Я сьогодні зранку з’їла 7 круасанів! Я так довго їх хотіла! Але вони тут невеличкі…
Ти знайомилася у Парижі з хлопцями… А що зараз з особистим життям?
- Я зараз в активному пошуку, але скажімо так – у цікавих стосунках!
Чи він, часом, не француз?
- Ні! Перлина України!