10 травня до Києва прибула низка європейських лідерів: президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та польський прем’єр Дональд Туск. У складі так званої «коаліції рішучих» вони разом із Володимиром Зеленським обговорили кроки до припинення бойових дій.
Після зустрічі лідери провели телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Було узгоджено спільну вимогу до Росії – негайне і безумовне припинення вогню щонайменше на 30 днів, починаючи з понеділка, 12 травня.
У марафоні Єдині новини повідомили, що план передбачав тимчасове зупинення бойових дій, щоб створити умови для початку мирного діалогу.
Однак, у ніч на 11 травня президент Росії Володимир Путін виступив із заявою, в якій проігнорував пропозицію про припинення вогню. Натомість він закликав поновити переговори, перервані ще у 2022 році, вже 15 травня в Стамбулі.
«Ми готові до серйозного діалогу без попередніх умов. Пропонуємо поновити перемовини там, де вони були перервані — в Туреччині», — сказав Путін.
Російський диктатор наголосив, що РФ нібито ніколи не відмовлялася від переговорів, хоча раніше висувала умови, неприйнятні для Києва. У своєму виступі він зробив акцент на довгостроковому мирі, але не озвучив готовності припинити бойові дії вже зараз.
Зранку 12 травня президент Франції Еммануель Макрон оголосив про жорсткий дедлайн для Кремля. За його словами, Москва має погодитися на припинення вогню до кінця понеділка. У протилежному разі, як зазначив він, ЄС буде змушений вдатись до масштабних санкцій.
«Або Росія налаштована серйозно і хоче миру, або це несерйозно, і ми повинні запровадити більше санкцій», — заявив Макрон журналістам Le Figaro.
Подібну позицію висловила й Німеччина. Спікер уряду Стефан Корнеліус попередив: «Час спливає. Якщо Кремль не погодиться на перемир’я до кінця дня — на нього чекатимуть санкції».
Після заяви Путіна президент США Дональд Трамп публічно закликав Україну погодитися на зустріч у Туреччині, заявивши, що навіть без припинення вогню переговори можуть виявитися корисними.
«Україна має негайно погодитися на перемовини. Це шанс з’ясувати, чи взагалі можливо досягти мирної угоди. А якщо ні — ми знатимемо, що робити далі», — заявив Трамп.
Водночас спецпредставник Трампа Кіт Келлог підкреслив: США й надалі вважають, що передумовою діалогу має стати безумовне перемир’я.
Втім, уже ввечері 11 травня Володимир Зеленський публічно заявив, що готовий особисто зустрітися з Путіним 15 травня в Стамбулі:
«Я буду в Туреччині 15 травня. Якщо Путін дійсно хоче миру, нехай приїде. Ми поговоримо», — наголосив президент.
Європейські лідери підтримали рішення Зеленського. Прем’єр Британії Кір Стармер попередив: у разі зриву переговорів Захід не лише посилить санкції, а й збільшить військову підтримку України. У Франції та Німеччині також закликали Путіна використати шанс на мир.
Тим часом The Guardian повідомляє, що Кремль намагається сформувати образ конструктивної сторони насамперед для нової адміністрації США. Публічні подяки на адресу Ердогана та дипломатичний тон Путіна свідчать про спробу змінити риторику на більш примирливу.
Зустріч запланована на четвер, 15 травня. Місцем переговорів, найімовірніше, стане президентський палац у Стамбулі, який уже використовувався для аналогічних перемовин у 2022 році. Туреччина офіційно підтвердила готовність надати дипломатичний майданчик.
Участь Путіна поки офіційно не підтверджена. Кремль утримується від конкретних заяв. Якщо російський президент не прибуде, це може стати сигналом Заходу про зрив діалогу, а за цим може послідувати рішення посилити дипломатичну ізоляцію Москви.
Попри оптимізм, чимало експертів застерігають від завищених очікувань. Імовірно, Кремль використовує переговори як дипломатичний інструмент для виграшу часу та розколу серед союзників України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто ж він — Папа Римський Лев XIV: що відомо про нового очільника Ватикану і як він пов’язаний зі штучним інтелектом