«Себе краще не шукати, а будувати»: Антоніна Хижняк, яка зіграла головну роль в серіалі Ключі від правди розповіла про свою героїню, труднощі професії та стосунки з сином

10 березня о 20:00 на телеканалі 1+1 Україна відбудеться премʼєра українського серіалу Ключі від правди з Антоніною Хижняк у головній ролі.

У центрі сюжету — детективна історія про досвідчену слідчу Валерію, життя якої кардинально змінюється після трагічної загибелі брата. Слідча насамперед прагне знайти вбивцю брата, тому змушена звільнитися з органів, щоб продовжити своє розслідування самостійно.

Вона влаштовується працювати у готель, куди й веде її власне розслідування. На перший погляд, це звичайне нічим не примітне місце, проте за його дверима відбувається чимало таємничого.

Ексклюзивно для сайту 1plus1 Антоніна Хижняк розповіла наскільки важко їй інколи даються ролі, які риси характеру у своїй героїні вона бачить схожими з собою та як її особисто зачепила тема проблеми російської мови в школах. 

– Коли серіал тільки заявили, то в коментарях користувачі соцмереж дуже зраділи та багато хто писав, що ця роль ідеально вам підходить. Як ви думаєте, чому люди настільки були впевнені, що це саме ваша роль? 

Можливо, переглянувши анонси люди просто відчули жанр детективу та асоціювали це зі схожими роботами, які вже в мене були. Мені дуже приємно. 

– Які риси вашого персонажа найбільше резонують з вами особисто? Чи є щось спільне між вами й вашою героїнею, на вашу думку?

Мені здається, що дуже багато спільного. Окрім того, що я ніколи не служила в слідчих органах і не була поліцейською, жага відновити справедливість, на мою думку, об’єднує всіх людей. Це дійсно великий рушій та мотивація.

Мотивація Валерії, її вчинки та характер були мені близькими й зрозумілими, тож перевтілення в цей образ далося легко. Я багато черпала з власного досвіду та попередніх ролей.

«Її вчинки та характер були мені близькими й зрозумілими»

Щодо фізичної підготовки та керуванням машини — ми самі виконували всі трюки. Сергій Стрельников виступив постановником деяких контактних боїв. Нам навіть виділяли години репетицій в залі. Працювалося разом легко і з півслова, оскільки обоє маємо підготовку. Своєю чергою, багато взяла від нього як від професіонала і дослухалась до порад. 

І взагалі я надзвичайно задоволена кастом, героями та акторами, яких затвердили. І не лише головними персонажами, а й епізодичними ролями. Усі професійні, відповідальні, швидко мислять і працюють. У таких умовах важливо діяти швидко, без тривалих репетицій.

– А як вам досвід роботи в новому колективі? Чи, можливо, вже доводилося з кимось працювати з акторів або режисерів?

Перед початком нових проєктів завжди трохи хвилююсь, саме через цей фактор (посміхається). Але більшість команди виявилась мені знайома. Наприклад, режисер Денис Тарасов, який запускав проєкт. Ми раніше вже працювали над проєктом Я – Надія. Департаменти гриму, костюму, з кимось вже працювала, з кимось познайомилась вже на знімальному майданчику. 

А от з акторами Володимиром Гладким, Сергієм  Стрєльниковим, Андрієм  Самініним, я хоч і була знайома, але в кадрі працювала вперше, це новий і класний досвід, адже вони справжні професіонали своєї справи. 

– Опишіть серіал трьома словами, які вам перші спадають на думку та найкраще описують його? 

Це так важко описати лише трьома словами, адже стільки подій та сюжетних поворотів відбулося, але спробую.

Справедливість, цілеспрямованість і любов.

– А яка сцена або момент під час зйомки серіалу стала для вас найбільшим викликом на знімальному майданчику? 

Якусь конкретну сцену зараз не згадаю, але все, що стосується емоційно важких моментів — смерті персонажів, повідомлень про трагічні новини, то це завжди дається мені непросто. Війна дуже сильно змінила всіх нас. Ми стільки всього пережили, що в моменті зйомки буває тіло саме наче блокує емоцію і не дає піти в цей стан, ти немов застиг або гальмуєш. 

«Війна дуже сильно змінила всіх нас»

Або інша крайність — коли ти віддаєшся почуттям настільки сильно, що потім важко зупинитися, емоції прориваються, ти немов відплакуєш весь той період, коли себе стримував…

Всередині накопичується багато всього — ти маєш залишатися сильним, попри нічні обстріли, недосип, втому. Ми всі живемо подвійним життям, окрім роботи, у нас є сім’ї, батьки, діти й незважаючи ні на що, ми маємо будувати своє майбутнє. Це величезний стрес.

Тому я налаштовуюсь заздалегідь, сідаю сама із собою і кажу: «Спокійно, зараз буде така сцена. Треба її відпрацювати». Потрібно дати глядачеві справжню, живу емоцію, щоб він міг асоціювати себе з тобою, відчути цю історію, можливо, навіть також поплакати. Це певною мірою терапія — і для себе, і для глядача.

Проте професія актора доволі жорстока. У театрі можна зіграти сцену краще, а в кіно — ні. Якщо зараз не зібрався і не видав в кадрі потрібний емоційний рівень, то другого шансу перезняти це не буде. Глядачеві не поясниш, що ти не виспався, не поїв чи погано себе почуваєш. Зізнаюся, інколи приходиться пити знеболювальне, щоб відпрацювати 12-годинну зміну і нікого не підставити.

«Професія актора доволі жорстока»

Проте я дуже люблю свою роботу. Відчуття зробленої справи, коли сцена вдалася та команда спрацювала ідеально і є цей енергетичний обмін — воно безцінне! І не уявляю, чим я ще б могла займатися, щоб отримувати такі емоції.

– Ви раніше казали, що актор має бути у хорошій фізичній формі. У цьому серіалі у вас було багато трюкових сцен. Можливо, після зйомок вам захотілося б зайнятися бойовими мистецтвами? 

Для актора важливо працювати на випередження — не чекати певної ролі, а потім у пожежному порядку намагатися «зібрати себе докупи», а підтримувати фізичну активність постійно, вбудовувати її у свій ритм життя. 

«Для актора важливо працювати на випередження»

Для актора — це не просто здоров’я чи дисципліна, а його робочий інструмент. Саме тому я планую поглиблювати свої навички у сфері трюків та каскадерства, відпрацьовувати бойові рухи, які потім можна буде використовувати у зйомках. Адже далеко не завжди на майданчику є можливість додаткових репетицій чи запрошення постановників. А якщо актор вже багато чого вміє, то він одразу каже: «Треба? Без проблем, зроблю!». Ось це величезний плюс.

– Сьогодні знімається багато дійсно якісних, захопливих українських серіалів з нашими акторами. Це справжній проукраїнський кінематограф, але водночас у трендах YouTube України все ще можна побачити якусь російську мелодраму чи серіал. Як ви вважаєте, чому люди досі дивляться російське?

Чесно кажучи, я не можу залізти людям у голови. Минуло вже три роки повномасштабної війни. Вже всі свідомі люди знають, що ці перегляди — це не просто споживання контенту, а реальні гроші, які монетизуються та перетворюються на фінансування країни-агресора.

Це гроші, що можуть піти на виробництво ракет, які потім летять у наші міста. Так, це звучить банально, але прикро, якщо це досі не очевидно для частини людей. Разом з тим, вважаю, що ми маємо більше фокусуватись на створенні альтернативи й популяризації українського.

Потрібно створювати якісний контент, говорити про нього, підтримувати одне одного. Важливо, щоб публічні люди були чесними зі своїми аудиторіями, пропагували українське та самі не зраджували своїм принципам.

«Потрібно створювати якісний контент, говорити про нього, підтримувати одне одного»

Це відповідальність. І кожен має усвідомити, які пріоритети сьогодні справді важливі.

– Наразі у нашому суспільстві існує гостра проблема, адже багато дітей досі залишаються російськомовними. У школах, на дитячих майданчиках часто можна почути саме російську мову. Чи стикалися ви з цим? І чи говорили з сином про важливість мови?

Ви зараз влучили в дуже болючу для мене тему. Це питання справді мене тривожить, бо моя дитина вже другий рік ходить у школу і, на жаль, тенденція абсолютно невтішна. Я живу під Києвом, у невеликому місті Українка, де у нас дві школи й навіть цього мені вистачає, щоб побачити, що переважна більшість батьків спілкується російською. Відповідно, і діти говорять російською.

Я не знаю, як вплинути на інших. Неможливо перевчити дорослих людей, якщо вони самі цього не захочуть. Проте я знаю, що можу працювати з собою і з сином. Я кажу йому: «Синку, ти все робиш правильно. Я з тобою».

Це все — складне питання, але я знаю одне, що кожен має почати з себе. Бо переконувати тих, хто не хоче чути — марно. А ті, хто хотів зрозуміти, вже все давно зрозуміли.

«Я знаю одне, що кожен має почати з себе»

— Зараз діти деяких акторів також починають зніматися в серіалах. Наприклад, донька Андрія Ісаєнка, син Катерини Варченко, син Ксенії Мішиної. Ваш син не казав, що хотів би теж спробувати себе в кінематографі? Можливо, вже були такі пропозиції?

Ні, пропозицій не було, але я чудово знаю цю «кухню» зсередини. І я бачу, який тиск, іноді навіть нездоровий, доводиться витримувати дітям.

Я вважаю, що дитинство має залишатися дитинством — це найважливіше. Я б не хотіла, щоб він обрав акторство як основну професію. Але налаштовую себе прийняти будь-який його вибір в майбутньому. 

– В одному з інтерв'ю, ви розповідали, що ваш характер став значно сильнішим, адже інакше в вашій професії просто не можна. Можливо, ви могли б дати поради жінкам, які досі шукають себе, як зміцнити власний характер? Можливо, на вашому прикладі?

Знайти себе — це таке кліше, яке нам повторюють вже багато років. Мені здається, що себе краще не шукати, а будувати. Адже коли ви будуєте себе, то чітко знаєте, який фундамент заклали. 

«Себе краще не шукати, а будувати»

Найголовніше — робити те, що вас радує. Знайти роботу, яка дійсно приносить задоволення, щоб ви знали, заради чого прокидаєтесь вранці. Шукайте свою «зграю» — людей, які вас підтримуватимуть у складні моменти. Тих, до кого можна прийти без запрошення, з ким можна проговорити ніч, отримати підтримку не лише словами, а й справами.

Зараз є безліч можливостей для самопізнання: терапія, книги, спілкування. Часто нам заважає жити щось із минулого, яке досі болить і виснажує. Дуже сподобалось порівняння, яке я почула від однієї психологині: «Перед тим як наповнювати ванну водою, спочатку варто зрозуміти чи немає витіку».

Тобто, перш ніж наповнювати себе ресурсами, потрібно зрозуміти, що забирає вашу енергію. Можливо, це якісь внутрішні питання, які не дають вам спокою. І, звісно, потрібно брати відповідальність за своє життя. Не чекати, що хтось прийде й зробить усе за вас — чоловік, мама, друг чи хтось інший.

«Потрібно брати відповідальність за своє життя»

Так, це кропітка робота над собою, але і найкраща інвестиція. Інвестуйте в себе, не розпорошуйте свою енергію на непотрібних людей, майте сміливість відпустити їх і спрямувати звільнені сили на власний розвиток.

І, найголовніше – радійте. Так, зараз це може звучати дивно, адже ми живемо в складний час. Проте поки ми живі, то маємо жити. Ми українці! І ми непереможні!

Не пропустіть премʼєру українського серіалу Ключі від правди з Антоніною Хижняк у головній ролі, 10 березня о 20:00 на телеканалі 1+1 Україна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як знімали серіал Ключі від правди: ексклюзивні фото зі зйомок з Антоніною Хижняк, Сергієм Стрельніковим та іншими акторами