«Моя улюблена роль»: Анастасія Цимбалару, яка зіграла головну героїню у Материнському інстинкті — про найскладнішу сцену, життєвий вибір та як популярність змінила її життя

Сьогодні, 7 квітня о 20:00 на телеканалі 1+1 Україна відбудеться прем’єра нового українського серіалу Материнський інстинкт з Анастасією Цимбалару в головній ролі.

У центрі сюжету — талановита та віддана своїй професії акушерка-гінекологиня Наталія Зарецька, яка починає працювати в перинатальному медичному центрі. Її принциповість і професіоналізм викликають одночасно захоплення та гострі суперечки серед колег. Однак справжнім випробуванням для неї стане складний вибір між кар'єрою, коханням і несподіваною звісткою, яка назавжди змінить її життя.

Редакція сайту 1plus1 дізналася у Анастасії Цимблару, наскільки складно їй було перевтілись у головну героїню, з ким із інших акторів було найцікавіше працювати та чому вона спочатку свого акторського шляху не дуже серйозно сприймала свою професію.

— Ваша героїня у серіалі Материнський інстинкт, Наталія Зарецька — сильна і принципова жінка. Чи знайшли ви в ній щось спільне з собою?

Моя улюблена роль і, на мою думку, мій найкращий серіал. Кожний персонаж за якого я беруся так чи інакше має знайти відгук всередині мене. Які б якості не були властиві моїй героїні, я намагаюся відшукати це всередині себе і пронести через свою призму сприйняття. З Наталкою мені пощастило, бо якоюсь мірою її серйозне та відповідальне ставлення до роботи переплітається й з моїми професійними якостями. Я завжди заходжу в знімальний процес максимально підготовленою. 

«Її серйозне та відповідальне ставлення до роботи переплітається й з моїми професійними якостями»

Я дуже вимоглива в плані роботи до себе, а й тому і до оточення. Мені важливо, щоб справою, якою ми займаємося, горіли усі учасники знімального процесу, інакше я не бачу сенсу. Зйомка — це важка робота, доводиться жертвувати особистим часом, сном, комфортом, здоровʼям, тому заходити в проєкт треба тільки, якщо дійсно, палаєш цією справою і хочеш в неї вкладатися. 

Наталка теж якоюсь мірою максималістка, тому знайти спільні точки, було не так складно. Я просто перевела це в площину свого життя. 

— За що ви любите свою героїню, а за що, можливо, навіть засуджуєте її чи не погоджуєтеся з нею?

Свого персонажа не любити неможливо. Ти як адвокат своєї ролі — маєш захищати кожен вчинок своєї героїні й знаходити йому пояснення. Свою Нату я обожнювала! До речі, по закінченню зйомок, а останній знімальний день був за тиждень до повномасштабного вторгнення, вона мені ще довго снилася. Це було відлуння мого колишнього «мирного» життя. Тож, з нею я прожила значно довше, ніж період знімального процесу у 3 місяці. 

«Ти як адвокат своєї ролі — маєш захищати кожен вчинок своєї героїні»

Мені подобається її рішучість, подобається, що вона не створює меж — для неї все можливо, якщо не боятися ризикнути. Так, можливо, вона не вміє будувати особисті стосунки і їй важко в комунікації з іншими, але те, що вона стовідсотковий професіонал — ні в кого не виникає сумнівів.

До того ж протягом серіалу Ната буде ставати більш мʼякою та жіночною. А от чи навчиться вона поєднувати високий професіоналізм та особисте життя — покаже другий сезон, якщо глядач того забажає. 

— Яка зі сцен в Материнському інстинкті особливо вам запам’яталася або була найскладнішою для виконання?

Сцена першого монологу Наталки в середині першої серії. Коли вона вирішує поставити крапку в історії своїх стосунків тривалістю в 10 років та розпочати нове життя в іншому місті. Ця сцена далася важко через великий хронометраж, бо тривала майже 5 хвилин, а це означає безперервне проживання в кадрі емоцій моєї героїні. Сцена була важка емоційно, але хотілося зробити її різноманітною, не перетворюючи на суцільну драму.

Плюс було багато фізичної дії, пересування в межах кадру, а це означає додаткові обʼєкти уваги, бо ти маєш запамʼятати не тільки текст, ще й наповнити його внутрішньо, памʼятати послідовність фізичних дій, щоб відтворювати їх на різних кадрах, в усіх точках контролювати світло, щоб не «вивалюватися» з нього, точки свого перебування, щоб залишатися в кадрі, плюс нам зовсім не допомагали погодні умови — був сильний вітер, волосся постійно летіло на обличчя, а режисер просив відкрити очі для кадру. 

До того ж знімали цю сцену крайньою в кінці дня, коли всі вже були достатньо втомленими. Проте саме з цією сценою я вперше в житті прожила ту саму «магію кіно». Так актори називають моменти повного занурення в персонажа та обставини, коли ти раптом стаєш кимось іншим — своєю героїнею, а не Настею, що грає Наталку Зарецьку, коли сцена самостійно тебе веде і ти раптом приходиш до тями тільки коли чуєш команду «стоп». 

Це був для мене абсолютно магічний досвід і я невимовно вдячна нашому режисеру Саші Кірієнко, що він показав мені, як можна прожити ціле життя за маленьку сцену тривалістю в 5 хв. Для мене це була магія, бо твоє тіло і голова в цей момент наче не належать тобі. Суцільний кайф і страх одночасно! Це наче ти перебуваєш у трансі, в медитації й зовсім не контролюєш ситуації. Але який вийшов результат! Мрію попрацювати з Сашею ще раз, щоб повчитися цієї «магії». 

«Для мене це була магія, бо твоє тіло і голова в цей момент наче не належать тобі» 

— Як вам працювалося в цьому акторському колективі? З ким із колег вам було найцікавіше працювати і чому?

У цьому серіалі без скромності зібраний найкращий акторський склад! Серед такої великої кількості професіоналів мені до цього не щастило працювати! Іра Мак, Саша Ярема, Олена Узлюк — метри на яких я орієнтувалася, за якими підглядала і дуже боялася від них відставати в плані майстерності. Це ті актори з якими я давно мріяла опинитися в кадрі і завдяки їх самовіддачі наш серіал наповнений класними, десь комічними, десь емоційно глибокими сценами!

Монолог крайньої серії з персонажем Іри Мак — мій улюблений. А сцени з Оленою Узлюк в останній серії розчулили мене до сліз. Велика вдача працювати з такими профі і я плекаю надію, що зустрілися ми на одному знімальному майданчику не останній раз. 

— Ваша героїня у серіалі стикається з непростим вибором між роботою та особистим життям. Чи доводилося вам самій робити подібні вибори у житті? 

Мені завжди вдавалося поєднувати ці два поняття. Проте це потребує великих зусиль, балансувати непросто, але якщо у парі двоє дорослих, свідомих людей, то це вже не здається чимось неможливим

— У серіалі багато йдеться про моральний вибір у житті. Чи пригадуються вам моменти, коли під час акторської гри ви замислювалися: «А як би я вчинила на місці своєї героїні»?

Вчинки наших персонажів не завжди знаходять відгук у нас самих, але, як я вже казала, ти маєш виправдовувати та розуміти першопричини таких дій персонажа. Будь-який вчинок, навіть неправильний, має свій мотив. 

Тим і цікава наша професія, бо ти, наче, слідчий, чи психолог намагаєшся розібратися з умислом тої чи іншої дії свого героя. А коли тобі вдається докопатися до суті — радієш, бо тоді усі пазли стають на свої місця, а персонаж — більш живим та людяним. 

«Ти, наче, слідчий, чи психолог намагаєшся розібратися з умислом тої чи іншої дії свого героя» 

— У своєму Instagram ви розповідали, що спочатку не дуже серйозно сприймали акторство і продовжували навчання без особливого бачення свого майбутнього у цій професії. У той час, як ваші одногрупники вже відвідували кастинги та починали зйомки у серіалах. Що саме змінило ваше ставлення до професії?

Я завжди з цікавістю та захопленням ставилася до цієї справи. Інакше, я б не змінила фах і продовжила б своє навчання на юридичному. Я казала про те, що не розуміла, чи є у мене майбутнє в цій справі. Тоді кіно здавалося чимось далеким та загадковим, а я ще не була певна, чи хочу бути частиною трупи якогось театру. Я просто навчалася за покликом свого серця, мені було цікаво й складно одночасно, але я не знала чи зможу реалізуватися в професії. Це ті сумніви, які виникають у кожного студента, не залежно від обраної професії. 

«Кіно здавалося чимось далеким та загадковим, а я ще не була певна, чи хочу бути частиною трупи якогось театру» 

Після свого першого в житті знімального дня у мене виник азарт та бажання працювати, як справжні професіонали. Бо, на той момент, головні виконавці ролей, з якими мені пощастило опинитися в кадрі, здавалися гуру цієї справи. 
А для тих, хто має бажання чогось досягнути й не боїться вкладатися на повну, немає нічого неможливого. 

Зараз, мої проєкти та головні ролі — результат сумлінної праці у 10 років. Це та професія, де немає меж для розширення своїх здібностей. Ти продовжуєш вчитися з кожною новою роллю, з кожним проєктом і кожним новим партнером та режисером у твоєму житті. І саме тому мене це так захоплює!

«Мої проєкти та головні ролі — результат сумлінної праці у 10 років» 

— У творчій професії важко без натхнення. Чи є у вас якісь професійні або особисті приклади для наслідування, які вас надихають чи мотивують?

Частіше за все надихає сам проєкт. Чи сценарій, який тобі відправляють для ознайомлення. Важливо, щоб він тебе торкнувся, саме тоді зʼявляється азарт зробити свою роботу класно та донести основний меседж. Але, якщо в тебе не «йокає» від прочитаної історії, то і натхнення зробити якісно свою роботу не буде. 

Саме тому я йду на знімальний майданчик лише по коханню. Так, доводиться інколи сидіти без нових ролей, зате, кожним проєктом, за який я беруся — я горю! І хоч це не дуже втішно для мого психологічного та емоційного стану, завжди вкладаюся на повну, без жалю до себе. 

«Я йду на знімальний майданчик лише по коханню» 

— Зважаючи на ваш вже великий досвід в акторстві, якби ви могли дати собі пораду на початку кар’єри, що б це було?

Зараз, усвідомлюючи важливість кожного етапу мого професійного життя, я б, мабуть, залишила все, як є.

Я все робила правильно, хоч це й зайняло ну дуже багато часу. Я поступово, крок за кроком йшла до своєї мети. Мені нічого не впало на голову, я не прокинулася популярною після першої ж ролі, у мене не «вистрілив» перший серіал, мене не почали одразу ж завалюватися пропозиціями. 

«Я все робила правильно, хоч це й зайняло ну дуже багато часу» 

Кожна моя робота давала мені новий досвід, після кожного проєкту я проводила роботу над помилками й внутрішньо росла. Я багато вчилася та аналізувала, я долала багато страхів та сумнівів. Мені вдалося довести, що я гарно можу робити свою роботу, починаючи з малесеньких епізодів і дійшовши до головних ролей. Все давалося мені поступово, по готовності й власним можливостям.

За це я й ціную свій шлях, бо зробила себе самотужки. За це цінують мене режисери, бо я не просто випадково «медійне» обличчя, вони знають, як я працюю і скільки сил вкладаю у свої ролі та чого це все мені вартувало. Головне не зупинятися і продовжувати розкривати нові грані своєї особистості та свого ремесла. Тоді й результат буде ще краще. 

«За це я й ціную свій шлях, бо зробила себе самотужки» 

— Акторська професія вимагає глибокого занурення в образ, емоційної віддачі та уважної підготовки. Як саме ви готуєтесь до своїх ролей? Чи маєте особливі ритуали або методи, які допомагають вам увійти в роль перед зйомками?

У плані підготовки я дуже занудна. Мені потрібно все вичитати й виписати від руки. Я так краще все запамʼятовую. Інколи це дуже смішна картина, бо обʼєми, наприклад, 16 серій — не одна сотня листів, а я виписуючи все від руки, заробляю собі кровʼяні мозолі, які потім обмотую бинтами та продовжую писати.

Обовʼязково виписую питання до кожної сцени, щоб потім обговорити з режисером, розбираю кожну сцену за сенсом та дією, розділяю сцени за значенням та емоційним наповненням. Тому, до речі, на знімальному майданчику мене завжди можна побачити в компанії своїх блокнотів, де зберігаються усі записи. 

Блокноти з серіалу Материнський інстинкт в мене дотепер. Коли сумуєш за своєю улюбленою роллю, приємно поностальгувати, пролистуючи їх. 

«Блокноти з серіалу Материнський інстинкт в мене дотепер» 

— Наразі вас вважають однією з найвідоміших акторок України завдяки вашим ролям в численних українських серіалах. Як ви ставитеся до такої популярності? Чи змінило це ваше життя та сприйняття себе?

Не змінило, тільки стало ще більш відповідально. Тепер тебе трохи по-іншому оцінюють та чогось, наче, очікують. Тепер ти маєш бути ще більш підготовленою, щоб не впасти обличчям в бруд. Ще більше дбати про свою фізичну форму, бо це є одним з твоїх робочих інструментів. А так інколи хочеться дозволити собі обʼїстися солодким і не вставати з дивану.

Досягнути певного рівня, як виявилося, набагато простіше, ніж на ньому втриматися, бо це вартує ще більших зусиль. Сподіваюся в цьому не розчарувати ні себе, ні прихильників. 

«Досягнути певного рівня, як виявилося, набагато простіше, ніж на ньому втриматися» 

— Яку роль ви мрієте зіграти?

Мені дуже хочеться головної ролі в повнометражному кіно. Зараз мені здається, що я готова до такого обсягу роботи. Розумію, що доведеться вкладатися ще більше, але мене це не лякає. Пропозиції були, але поки сценарії мене не захопили. 

«Мені дуже хочеться головної ролі в повнометражному кіно» 

Хочеться змістовної роботи, говорити про важливе, втілити персонажа, який став би відображенням тих подій, які ми зараз проживаємо. Я знаю, що «моє» мене обовʼязково знайде, всьому свій час. Тож покладаюся на Всесвіт та свою працьовитість. 

— Якби у вас була змога спробувати себе в будь-якій іншій професії, що б це було і чому?

Я дуже люблю готувати, тож, можливо, це було б повʼязано з кулінарією. Може, кондитерське ремесло. Бо десерти поки даються мені найкраще. Або я б зайнялася косметологією. 

Мені подобається досліджувати декоративні та доглядові новинки. Проте не думаю, що це б мене захоплювало, так само як акторство. 

— Ви активно ведете соцмережі і спілкуєтесь з підписниками. Чи є повідомлення, яке найбільше вам запамʼяталось?

Насправді таких багато. Найбільш мені пригадуються повідомлення в перші дні повномасштабної війни. Бо те, якими близькими ти відчував себе з зовсім здавалося б, незнайомим тобі людьми, ніколи не забудеться. 

Ці листування були наповнені підтримки, надією, теплом та любовʼю до кожного, з ким я тримала звʼязок. Це неймовірна єдність, яку ми відчували, надихає мене й досі.

Не пропустіть прем’єру нового українського серіалу Материнський інстинкт о 20:00 на телеканалі 1+1 Україна!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьогодні відбудеться прем’єра нового українського серіалу Материнський інстинкт: де і коли дивитись