Коли свято Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії: дата, що не можна робити та народні прикмети

Коли Віри, Надії, Любові та матері Софії: дата, що не можна робити та прикмети
generated
Поділитися:

Свято Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії належить до найшанованіших у християнському календарі. Воно поєднує в собі глибоку духовну символіку, історію мученицької стійкості та багаті народні традиції.

Після календарної реформи в ПЦУ та УГКЦ усі неперехідні свята відзначаються на 13 днів раніше.

  • За новим стилем день Віри, Надії, Любові та Софії відзначають 17 вересня.
  • За старим стилем — 30 вересня, саме ця дата ще донедавна була звичною для більшості вірян.

Історія та значення свята

У II столітті в Римській імперії жила вдова Софія, яка виховувала трьох доньок: Віру, Надію і Любов. Їхні імена не випадкові — це головні християнські чесноти. За імператора Адріана родину схопили через віру в Христа. Малих дівчаток жорстоко стратили, а мати Софія поховала їх і невдовзі померла від горя.

Згодом мучениці стали символами стійкості, любові до Бога та вірності сім’ї. Софія — образ материнської жертовності, а її доньки — приклад того, як навіть діти здатні до великої духовної мужності.

Традиції святкування

 

У день Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії українці зранку йшли до храму, щоб поставити свічку й помолитися за здоров’я дітей, матерів, за щасливе життя родини та добру долю для жінок. Особливо часто цього дня згадували матерів, які виховують доньок, і просили у святих допомоги в їхньому зростанні та захисті. Вважалося добрим знаком зробити якусь пожертву — допомогти сиротам, підтримати бідних чи нагодувати нужденних.

Дівчата й жінки вітали іменинниць — Софій, Вір, Надій та Любов — квітами, хустками чи вишиваними рушниками. У деяких місцевостях існував звичай пекти невеликий коровай або паляницю, яку розділяли між усією родиною, щоб у домі панувала єдність. День вважався сімейним, тому намагалися не збирати гучних застіль, а більше часу провести з найближчими. Також цього дня часто мирилися посварені люди, адже вірили, що будь-яка образа, залишена на цей день, тягнутиме за собою довготривалу неприязнь.

В цей день віталося рукоділля, пов’язане з дарунками — вишиті обереги чи рушники, зроблені з любов’ю для дітей або близьких. Обов’язковою вважалася тиха молитва у колі родини, розмова про добро, терпіння і силу любові.

Що не можна робити

Церква не накладає суворих заборон, проте в народній традиції склалися певні табу, яких дотримувалися, аби не накликати лиха:

  • не сваритися і не лаятися — інакше з дому піде мир;
  • не відмовляти у допомозі, особливо дітям та матерям;
  • не починати нових великих справ — вважалося, що вони не матимуть успіху;
  • жінкам бажано уникати важкої праці та рукоділля;
  • не проводити гучних святкувань і марнотратних застіль — день має бути спокійним і родинним

Прикмети та народні вірування

  • Якщо цього дня сонячно і тепло – осінь буде довгою й лагідною.
  • Дощ на Віру, Надію, Любов і Софію – весна наступного року буде ранньою та багатою на врожай.
  • Вітер із півночі – чекай холодної та суворої зими.
  • Якщо вранці довго тримається роса – буде багато меду наступного літа.
  • Вважалося, що бажання, загадане щиро й із молитвою в цей день, обов’язково здійсниться.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 17 вересня — яке церковне свято: 4 важливі заборони, яких не варто порушувати цього дня

Новини по темі