Після календарної реформи в ПЦУ та УГКЦ усі неперехідні свята відзначаються на 13 днів раніше. За новим стилем день Віри, Надії, Любові та Софії відзначають 17 вересня. За старим стилем — 30 вересня, саме ця дата ще донедавна була звичною для більшості вірян. Історія та значення свята У II столітті в Римській імперії жила вдова Софія, яка виховувала трьох доньок: Віру, Надію і Любов. Їхні імена не випадкові — це головні християнські чесноти. За імператора Адріана родину схопили через віру в Христа. Малих дівчаток жорстоко стратили, а мати Софія поховала їх і невдовзі померла від горя. Згодом мучениці стали символами стійкості, любові до Бога та вірності сім’ї. Софія — образ материнської жертовності, а її доньки — приклад того, як навіть діти здатні до великої духовної мужності. Традиції святкування   У день Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії українці зранку йшли до храму, щоб поставити свічку й помолитися за здоров’я дітей, матерів, за щасливе життя родини та добру долю для жінок. Особливо часто цього дня згадували матерів, які виховують доньок, і просили у святих допомоги в їхньому зростанні та захисті. Вважалося добрим знаком зробити якусь пожертву — допомогти сиротам, підтримати бідних чи нагодувати нужденних. Дівчата й жінки вітали іменинниць — Софій, Вір, Надій та Любов — квітами, хустками чи вишиваними рушниками. У деяких місцевостях існував звичай пекти невеликий коровай або паляницю, яку розділяли між усією родиною, щоб у домі панувала єдність. День вважався сімейним, тому намагалися не збирати гучних застіль, а більше часу провести з найближчими. Також цього дня часто мирилися посварені люди, адже вірили, що будь-яка образа, залишена на цей день, тягнутиме за собою довготривалу неприязнь. В цей день віталося рукоділля, пов’язане з дарунками — вишиті обереги чи рушники, зроблені з любов’ю для дітей або близьких. Обов’язковою вважалася тиха молитва у колі родини, розмова про добро, терпіння і силу любові. Що не можна робити Церква не накладає суворих заборон, проте в народній традиції склалися певні табу, яких дотримувалися, аби не накликати лиха: не сваритися і не лаятися — інакше з дому піде мир; не відмовляти у допомозі, особливо дітям та матерям; не починати нових великих справ — вважалося, що вони не матимуть успіху; жінкам бажано уникати важкої праці та рукоділля; не проводити гучних святкувань і марнотратних застіль — день має бути спокійним і родинним Прикмети та народні вірування Якщо цього дня сонячно і тепло – осінь буде довгою й лагідною. Дощ на Віру, Надію, Любов і Софію – весна наступного року буде ранньою та багатою на врожай. Вітер із півночі – чекай холодної та суворої зими. Якщо вранці довго тримається роса – буде багато меду наступного літа. Вважалося, що бажання, загадане щиро й із молитвою в цей день, обов’язково здійсниться. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 17 вересня — яке церковне свято: 4 важливі заборони, яких не варто порушувати цього дня