«Не втратити себе – головне»: 5 життєвих принципів Олі Полякової, які допомагають їй залишатися впевненою та чесною із собою
У свій день народження українська співака Оля Полякова поділилась життєвими принципами, які допомагають їй.
Оля Полякова – одна з тих артисток, чий образ давно вийшов за межі сцени. Для багатьох українців вона не лише співачка, а приклад внутрішньої сили, самоіронії та вміння залишатися собою у світі постійних змін.
Сьогодні, 17 січня, співачка святкує свій День народження. З цієї нагоди редакція сайту 1plus1 поцікавилася, які життєві принципи допомагають їй залишатися впевненою, не втрачати внутрішній баланс і не зраджувати власним цінностям – незалежно від віку, обставин чи думки оточення.
Ось п’ять переконань Олі Полякової, які стали для неї внутрішнім орієнтиром.
1. Я прийняла себе – і більше не дозволяю сумніватися в собі
Колись мене можна було переконати одним словом або поглядом. Сьогодні – ні. Я маю сталий образ себе в голові, я себе прийняла, полюбила і поважаю. Коли ти знаєш, хто ти є, жодна зовнішня оцінка не має над тобою влади.
2. Я не живу за очікуваннями інших – я живу у свободі
Люди мають різні межі, і це нормально. Але я знаю: хейтять найчастіше те, чого самі собі не дозволяють. Тому думка оточення для мене не визначальна. Я роблю свій вибір і не пояснюю його тим, хто не живе моїм життям.
3. Я ставлюся до життя легше – і це моя сила
Я переконалася: надмірна серйозність ранить. Легкість у рішеннях, у ставленні до шлюбу, віку, статусів і змін – це не поверховість, а мудрість. Коли ти не драматизуєш, життя стає значно м’якшим до тебе.
4. Я ціную доброту понад будь-які досягнення
Для мене в людині найважливіше – доброта. Не успіх, не амбіції й не гроші. Якщо людина зла, жодні досягнення не принесуть щастя. Саме доброта створює відчуття дому, безпеки й справжнього партнерства.
5. Я мрію масштабно, та більше не знецінюю свій шлях
У мене завжди було багато мрій – і вони більші за те, чого я вже досягла. Але сьогодні я вмію приймати свої заслуги й розуміти, якою ціною вони мені дісталися. Мріяти про неможливе й водночас поважати свій шлях – це баланс, у якому я живу.
