Телеведучі "Сніданку з 1+1" стали чайками

Телеведучі "Сніданку з 1+1" стали чайками

5 лютого в усіх кінотеатрах країни на дітей та дорослих чекають нові неймовірні пригоди відомого в усьому світі героя Губки Боба у повнометражній анімаційній комедії "Губка Боб: Життя на с

Поділитися:

5 лютого в усіх кінотеатрах країни на дітей та дорослих чекають нові неймовірні пригоди відомого в усьому світі героя Губки Боба у повнометражній анімаційній комедії "Губка Боб: Життя на суші". Цього разу на глядачів чекає сюрприз, оскільки герої анімації, казкові чайки, промовлятимуть з великих екранів голосами усіх чотирьох телеведучих ранкової програми "Сніданок з 1+1"!

Кумедні чайки супроводжують головного поганця анімації, піратського капітана Масну Бороду, якого грає Антоніо Бандерас. Свої голоси чайкам віддали: Руслан Сенічкін, Людмила Барбір, Марина Леончук та Анатолій Анатоліч. Телеведучі діляться враженнями від своїх нових амплуа.

Марина Леончук:
Це перший дубляж в моєму житті, і звичайно, це був для мене хвилюючий досвід. Був момент, коли я зрозуміла, що ця робота має відбуватися весело, природно і просто. І мені стало легше, адже на тебе тисне це відчуття, що ти озвучуєш, що це має бути на всю країну, це так відповідально, так серйозно. А коли виявляється, що ти просто маєш повеселитися, провести весело час зі своїми друзями і колегами, ти отримуєш задоволення. Моя роль в анімації була невеличкою. Чайка моя була не надто активною – якщо так взагалі можна говорити про чайок. Утім вона була експресивною. Мені це подобалося і це відповідало моєму характеру. Я надзвичайно емоційна, експресивна, весела. І моя чайка мене навчила тому, що в житті до всього можна ставитися просто, інколи безтурботно і по-дитячому. Я сподіваюся, що це мій перший проект, але точно не останній. І далі мої ролі будуть не лише чайки, я готова до серйозної жіночої ролі у романтичному яскравому кіно.

Людмила Барбір:
Як актриса, я вже давно працюю в сфері дубляжу. Тому мої колеги, звичайно, дуже часто запитували мене, як краще, я для них була наче тренером, тож підготувала "команду чайок" до роботи. Власне, коли я дізналася, що ми будемо разом ще й співати пісню, я подумала: це, напевне, буде дуже багато дублів і займе час. У мене вже є досвід, коли йде запис групової пісні, і це справді складно. Але тут мої колеги мене дуже здивували, адже в нас все вийшло швидко, ну і, звичайно, як в нашій четвірці завжди буває, дуже весело. Режисерська група була в захваті і від Руслана - вони просто не думали, що він настільки яскраво розкриє образ свого персонажа. Те ж саме можна сказати і про Анатолія Анатоліча. І Марина - молодець, хоча вона, напевне, найбільше з усіх хвилювалася, але вона просто на відмінно впоралася зі своєю роботою. Ми всі були в захваті!

Анатолій Анатоліч:
Для мене завжди надзвичайно приємно працювати з професіоналами. Я зараз кажу не тільки про команду "Сніданку з 1+1", а про студію LeDoyen. Ми з Русланом, Людою та Мариною із великим драйвом та задоволенням озвучили цей мультик. Ми вперше разом виконували таку роботу! Мульт обов'язково потрапить в мою особливу колекцію, і я пізніше зможу показати його своїм донечкам. Тому всім раджу. Мультик не тільки для дітлахів, але певно що і для багатьох дорослих, наскільки я зрозумів з формату, тому я думаю, що це ідеальний варіант, щоб піти, посміятися, відключитися від турбот. Тож скоро - "Губка Боб: Життя на Суші" українською мовою в усіх кінотеатрах! Не пропустіть!

Читайте такожАнатолій Анатоліч та Тім Бьортон відкрили очі українцям на життя Маргарет Кін

Руслан Сенічкін:

Фантастичне задоволення від роботи. Тим більше ми вчотирьох з Людою, Мариною і Анатолічем не так часто перетинаємося в ефірі разом, на відміну від повсякденного життя. Але тут всі розкрилися на повну. Те, чого ми не дозволяємо собі в ефірі - ми випустили весь пар емоцій під час дубляжу команди чайок. От би так з розуму сходити і на роботі. Хоча чесно сказати, ми іноді схожі на тих чайок, які в мультфільмі. За ступенем божевілля. І це чудово. У мене вже був досвід озвучення анімації, у Смішариках я дублював Лосяшу. І тут знову впав у дитинство. Частіше б так! Цікаво, що мені іще кілька днів після дубляжу хотілося з усіма говорити мовою кумедної пташки.