18:25 | 27.11.2025

Вплив пластичної хірургії на економіку: як Україна формує новий медичний ринок та повертає пацієнтів додому

Lita Plus

Світовий ринок естетичної медицини — один із найдинамічніших сегментів економіки.

За даними ISAPS Global Survey 2023, кількість естетичних операцій у світі зросла до понад 33 млн процедур на рік, а темпи розвитку галузі протягом останніх років перевищують 28–30% щорічно.

Пластична хірургія перестала бути вузьким медичним напрямком — сьогодні це потужна індустрія, яка формує робочі місця, залучає інвестиції, розвиває регіони та створює помітний економічний ефект.

Україна також входить у цю хвилю. Попри війну, український сектор приватної медицини — передусім естетична та реконструктивна хірургія — демонструє стабільний ріст, повертає пацієнтів із-за кордону та поступово перетворюється на платформу для розвитку регіональних економік.

Серед прикладів цього руху — інвестиції у технології та сучасну інфраструктуру, які вже змінюють галузь. Один із таких проєктів реалізує пластичний хірург Сергій Дербак, власник клініки пластичної хірургії Lita Plus, який в Ужгороді завершує будівництво високотехнологічного центру пластичної хірургії, спроєктованого за логікою провідних європейських медичних хабів.

Це буде один із найбільших приватних об’єктів у сфері пластичної хірургії в Україні — приклад того, як бізнес у медицині може одночасно розвивати галузь і регіон.

Світові тренди: чому пластична хірургія — це індустрія з мільярдними оборотами

Пластична хірургія у 2024 році приносить:

$67 млрд доходу глобально (OECD, 2024).
$2–3 млрд щороку лише Туреччині — завдяки медичному туризму.
Понад 1 млн робочих місць у дотичних секторах (транспорт, готелі, фармацевтика, логістика).

Країни, що стали медичними хабами — Туреччина, Південна Корея, Бразилія, Чехія — мають одну спільну рису: вони інвестували у клініки, інфраструктуру, логістику та міжнародний імідж медицини.

Україна сьогодні робить аналогічні кроки — і на фоні війни це ще більш показово.

Сергій Дербак підкреслює:

«Закарпаття має потенціал стати потужним медичним хабом завдяки логістиці, близькості до Європи та унікальному середовищу для відновлення. Ми створюємо клініку, яка працюватиме за принципами провідних європейських центрів і зможе приймати пацієнтів з усього світу. Це дасть регіону нові робочі місця, бізнеси-сателіти і сталий економічний ефект».

Україна: зростання попиту і формування нового ринку

Попри війну, українські пластичні хірурги демонструють стабільно високий рівень роботи, а кількість пацієнтів, що повертаються з-за кордону на операції, зростає щороку. На це є ряд причин.

По-перше, висока якість української хірургії та об’єктивна вартість операцій, конкурентна з Європою.

Українські лікарі виступають на міжнародних конгресах, навчаються за кордоном і часто працюють за світовими протоколами. А реальна економічна різниця між процедурою в Чехії, Австрії чи Німеччині та Україною може сягати 2–4 разів.

По-друге, Закарпаття поступово перетворюється на медичний хаб завдяки відкриттю нових клінік та медичиних закладів, а розвиток приватної медицини, в свою чергу, лише стимулює процес трансформації регіону на медичний хаб.

По-третє, поява високотехнологічних клінік підвищує конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Пацієнти, які раніше їхали до Чехії, Туреччини чи Австрії, тепер повертаються до українських лікарів завдяки кращому розташуванню, довірі до своїх фахівців та можливості обслуговуватись ближче до дому. Це означає зростання внутрішнього ринку послуг та повернення коштів, які раніше йшли за кордон.

Пластична хірургія як драйвер економіки: факти та вплив

Сектор естетичної медицини стимулює економіку відразу в кількох напрямках: це створення робочих місць. Одне хірургічне відділення - це водночас лікарі, анестезіологи, медсестри, адміністратори, управлінці, логістика, клінінг, партнери-постачальники тощо.

Нова велика клініка створює до 80–120 робочих місць лише на першому етапі.

«Після того, як ми перевезли клініку до Ужгорода, ми вже створили десятки нових робочих місць — у тому числі для місцевих жителів Закарпаття. Частина хірургів, які сьогодні працюють у нашій команді, — це лікарі, яких ми навчали на власній базі. Ми інвестуємо не лише в інфраструктуру, а й у розвиток фахівців регіону. Нова клініка дасть ще більше можливостей: більше робочих місць, більше навчальних програм і більше простору для професійного росту українських лікарів», — зазначає Сергій Дербак.

Другий фактор - податкові надходження. Офіційні клініки працюють «в білу», формуючи постійні бюджетні надходження. У галузі, де довгий час працювали «сірі» практики, це — системний зсув.

Третій фактор - розвиток суміжних індустрій. Пацієнт витрачає гроші не тільки в клініці, а й на готелі, транспорт, ресторани, реабілітаційні центри, beauty-процедури, трансфер, фармацевтика та ін.

Кожен пацієнт - це міні-інвестиція в місцеву економіку.

Повернення пацієнтів із-за кордону: нова економічна можливість України

Після початку війни багато українців почали робити операції в Польщі, Німеччині, Чехії чи Литві.
У 2023–2024 роках тенденція змінилася:

люди хочуть оперуватися вдома,
рівень довіри до українських хірургів зріс,
нові клініки пропонують європейський рівень комфорту й технологій.

Саме це підкреслює Сергій Дербак, засновник Lita Plus:

«Наші пацієнти кажуть одну річ: «Ми хочемо робити операції вдома. У лікарів, яким довіряємо». Нова клініка дозволить повернути потік людей, які поїхали в Європу — бо тепер їм не потрібно шукати альтернативи за кордоном».

Розташування на Закарпатті — ключовий фактор: 20–40 хвилин від кордонів із ЄС, прямі потяги з Відня, Праги, Будапешта, аеропорт Кошице, зручні трансфери.

Будівництво найбільшої клініки в Україні: інвестиція, що змінює регіон

Нова клініка Lita Plus складається з двох корпусів — хірургічного та стаціонарного.
Це інфраструктурний проєкт, який має одночасний вплив у кількох площинах:

Медична економіка

Більше операцій значить більше податків та більше можливостей для інвестицій у медицину.

Інвестиції в регіон

Будівництво, ремонт, постачання, місцеві підрядники, нові бізнеси навколо клініки.

Медичний туризм

Зручна логістика та стандарти операційних рівня США/ЄС формують новий сегмент економіки Закарпаття.

Протидія «відтоку пацієнтів» у Європу

Україна може не просто втримати, а повернути потік понад 25–30 тис. пацієнтів, які зараз їздять за кордон щороку.

Сергій Дербак пояснює:

«Ми будуємо клініку, яка відповідатиме стандартам провідних медичних центрів світу. Це не просто архітектура — це правильна логістика, вентиляція, світло, ендоскопія, анестезія, окремий стаціонар. Такі об’єкти створюють нову економіку приватної медицини».

Чи може Україна стати медичним хабом Східної Європи?

Так — і це реалістичний сценарій.

Якщо країна, продовжить розвивати приватні високотехнологічні клініки, збереже конкурентну ціну та якість, інвестуватиме в логістику, просуватиме медичний туризм, вона зможе зайняти середню нішу між Туреччиною та країнами ЄС.

Закарпаття — перший кандидат на роль медичного центру регіону.