У Всесвітній день філософії: Соломія Вітвіцька, Людмила Барбір, Наталя Островська та Костянтин Грубич назвали свої улюблені книги для роздумів
Щороку в третій четвер листопада у світі відзначають Всесвітній день філософії. Цей день присвячений значенню філософії в суспільстві та житті і закликає замислитися про філософію, як про ключовий інструмент для розуміння світу і нашого місця в ньому.
На честь Всесвітнього дня філософії Соломія Вітвіцька, Людмила Барбір, Наталя Островська та Костянтин Грубич називають свої улюблені книги для роздумів про життя.
Соломія Вітвіцька
«Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі», Віктор Франкл
У цій книзі всесвітньо відомий психіатр, психотерапевт Віктор Франкл, переживши жахи концтабору у 1942 році, ділиться глибокими роздумами про сенс життя. Через особистий досвід показує, що навіть у найстрашніших умовах є вихід.
Франкл розробив концепцію логотерапії (теорії сенсу життя) як ключового фактора для виживання. Його спостереження про людську витривалість, надію і здатність до адаптації надихають і спонукають до роздумів про власні сили. Ця книга — не лише свідчення пережитого, а й потужний заклик до саморозуміння і пошуку сенсу в будь-яких обставинах.
Я б рекомендувала її всім, хто шукає відповіді на питання про життя, мету та своє місце у світі.
Констянтин Грубич
«Сад Гетсиманський», Іван Багряний
Книга, яка дасть відповіді на життєві питання… Для мене це Іван Багряний «Сад Гетсиманський». Занурившись в перипетії головного героя і того, що відбувається з ним, та чому і хто це робить, стає зрозумілішим в наш сьогоднішній день.
Дії в романі відбуваються в 30-ті роки в період репресій. За українськість цькують одного з найкращих українців на той момент (я думаю, що це прообраз самого письменника). Там розкриті механізм підлості, підступності цієї тоталітарної системи, як люди втрачають совість. Показано, що найгірше в історії робили не росіяни, а самі ми. Разом з тим там є образи людей, які в найгірших ситуаціях все ж таки не втрачали свою людськість (серед тих же наглядачів у тюрмі).
Це одна з найважчих книжок, які я читав на своєму віку. Але її треба прочитати.
Людмила Барбір
«Жінки, що біжать з вовками», Клариса Пінкола Естес
Ця книжка для тих, хто досі піддається впливу нав'язаних суспільством стереотипів, хто не відчуває в собі творчості, хто губить свою енергію, не відчуває опори, цілісності і заперечує свій потенціал. Для тих, хто шукає шлях до самої себе.
«Жінки що біжать за вовками» - це глибоке дослідження архетипу Дикої жінки на основі клінічної психології й етнології. Вивчаючи біологію дикої природи, а саме вовків, доктор психології Клариса Пінкола Естес зрозуміла, що між вовками і жінками є певні спільні характеристики: гострота відчуття, грайливий дух, допитливість, істотна витривалість і сила. Вони глибоко інтуїтивні, одержимі своїми дітьми, партнерами, зграєю, вони адаптивні, несамовито рішучі і хоробрі. В процесі цих досліджень і народився концепт Дикої жінки.
«Дика жінка - це та, яка живе природним життям, у якому criatura, створіння, має вроджену цілісність і здорові межі. Ці слова, «дика» і «жінка», змушують жінок згадувати, хто вони такі і яка їхня сутність. Це метафора для опису моці, яка живить усіх жінок. Ці слова уособлюють силу, без якої жінки не можуть жити. Цю потужну психологічну природу можна назвати інстинктивною сутністю, але Дика жінка - це сила, що стоїть за нею. І коли ми повертаємо собі ці сили з темряви власної душі, то перестаємо бути жертвами внутрішніх чи зовнішніх обставин», - пояснює сама авторка.
Клариса Пінкола Естес допомагає нам розпізнати аспекти і шляхи глибин жіночої природи, розшифровуючи давні легенди, міфи і добре відомі нам казки, посилаючись на приклади з власної психоаналітичної практики.
Наталя Островська
«Вибір», Едіт Еґер та «Бог завжди подорожує інкогніто», Лоран Ґунель
«Вибір» Едіт Егер. Людина, яка пережила концтабір розповідає свою історію. Прочитавши цю книгу, ви зрозумієте, що часом всі наші проблеми насправді лише здаються проблемами. Едіт зараз вже 91 рік і її історія, справді, надихає.
Також рекомендую прочитати книгу Лоран Гунель «Бог завжди подорожує інкогніто». Нетиповий сценарій. Це історія про те, як головний герой Алан намагався стрибнути з Ейфелевої вежі після того, як його покинула кохана. Але за крок від самогубства біля Алана зʼявляється таємничий незнайомець, який пропонує укласти йому угоду: він навчить керувати власним життям в обмін на зобов’язання виконувати всі його доручення. Головний герой погодився і поступово почав трансформуватися. Ось за цим шляхом дуже цікаво було спостерігати. Я дуже співпереживала за Алана.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маст-хев для прочитання: Злата Огнєвіч, Маша Єфросиніна та Даша Квіткова назвали книжки, які справили на них сильне враження
