Понад 600 ветеранів та велика спільнота небайдужих: Єгор Гордєєв і Людмила Барбір долучилися фестивалю Superhumans Reunion 2025
Ведучі Сніданку з 1+1 Єгор Гордєєв і Людмила Барбір долучились до фестивалю Superhumans Reunion 2025 та модерували події заходу.
Днями у Києві пройшов фестиваль Superhumans Reunion’25, який об’єднав спільноту ветеранів, їхніх рідних і всіх, кому небайдужа тема реінтеграції та відновлення людей із травмами війни.
Загалом участь у фестивалі взяли участь понад 600 ветеранів та їхніх рідних, більш ніж 60 партнерів, урядовці, посли іноземних держав та українські артисти. Протягом дня на фестивалі працювали різні локації, зокрема майстер-класи, дитячі воркшопи, ярмарки, фуд-зона, лекторій.
Телеведучий та амбасадор Superhumans Єгор Гордєєв став ведучим фестивалю у парі з ведучою і амбасадоркою Superhumans Ольгою Мартиновською.
«Неймовірний за силою і віддачею збір випускників Superhumans Center. Єдине, що я хочу, це зафіксувати точку, в якій ми, простором, опинились. Без усіляких прикрас, обережностей і відмовок на війну. Тому що саме через цю війну абсолютна більшість руйнує створені не ними системи, крадуть або спускають мільйони на порожнечу і деградацію, обгортаючи все це у набір не завжди звʼязаних між собою пафосних слів.
І лише абсолютна меншість саме через цю війну створює нові системи й бренди, чесно пробуючи й помиляючись, утворюючи навколо себе команду не зручних і переляканих високочолих пристосуванців, а сильних, сучасних і гнучких професіоналів. Енергія створення рано чи пізно переможе енергію руйнування. Від нас залежить — коли і як», — написав Єгор Гордєєв.
Людмила Барбір модерувала панельну дискусію Партнерка ветерана: виклики, досвід, голос. Серед спікерок:
- Ольга Гринченко — підприємиця, засновниця ГО Скелелази Кривого Рогу;
- дружина ветерана, Катерина Граднова-Савицька — продюсерка театру та кіно, дружина ветерана;
- Маша Єфросиніна — громадська діячка, youtube-креаторка, телеведуча, дружина військовослужбовця;
- Тетяна Сіренко — заступниця директора з психологічного напряму ДЗ Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів Лісова Поляна МОЗ України.
Основна тема розмови — як не загубити й не втратити себе в ролі того, хто підтримує?
«Існує правило кисневої маски – щоб допомогти іншому – маємо вдягнути кисневу маску спочатку собі. Це працює як в прямому так і в переносному значенні», — поділилася Людмила Барбір.
Серед основних тем та висновків дискусії: розмови про визнання жінки, усвідомлення важливості допомоги та відвертих розмов. Людмила Барбір також поділилася деякими тезами.
Визнання жінки, як особистості
Не просто мовчазне «ти існуєш у цьому просторі зі мною», а справжнє — «я тебе бачу, я тебе чую». Я дуже підтримую ідею визнання внеску дружини — у здоровʼя, відновлення, щоденну підтримку. Йдеться не тільки про роль, а й про потреби, бажання, право на власний простір, ідеї та можливості для самореалізації.
Вчасне усвідомлення, що потрібна допомога
Допомога це важливо! Бо не завжди вдається вчасно зупинитися, озирнутися і сказати: «мені важко». Це може бути розмова з подругою. А може — звернення до фахівця. Але ключове — усвідомити це. І дати собі дозвіл на допомогу.
Відверта розмова
Немає тем, які стосуються виключно жінок чи виключно чоловіків. Якщо йдеться про стосунки — це завжди спільна справа. Говорити буває складно, незручно, навіть боляче. Але розмова має бути. З собою, з партнером, із близькими. Без цього — неможлива ані підтримка, ані зцілення, ані розвиток.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про психологію, пригоди та самовдосконалення: Неля Шовкопляс, Людмила Барбір та Валентина Хамайко поділилися своїми улюбленими книжками
