Чому варто подивитися Оппенгеймер: 5 фактів про фільм, які пояснюють його феномен
В цю неділю, 10 травня на 1+1 Україна відбудеться українська телепрем’єра головного байопіку останніх років, фільму Оппенгеймер з Кілліаном Мерфі в головній ролі.
Стрічка режисера Крістофера Нолана Оппенгеймер стала не просто гучною прем’єрою, а культурною подією, про яку говорили навіть ті, хто далекий від історичних драм. І це не випадково.
Напередодні української телепрем’єри Оппенгеймера розповідаємо, що робить його фільмом, який справді варто побачити.
Не просто біографія, а історія про владу і страх
Фільм розповідає про фізика Роберта Оппенгеймера і створення атомної бомби, але насправді – це історія про моральний вибір і наслідки рішень.
Нолан показує людину, яка запускає процес, що змінює світ, і потім живе з цим. І це не просто геній, а людина, яка поступово руйнується під вагою власних рішень.
Фільм отримав 7 Оскарів, включно з головними
Оппенгеймер – один із найгучніших тріумфів останніх років. Фільм став тріумфатором 96-ї церемонії вручення премії Оскар у 2024 році, здобувши найпрестижніші нагороди, а саме: найкращий фільм, найкращий режисер та найкращий актор. Загалом – 7 статуеток і 13 номінацій.
Це один із найуспішніших біографічних фільмів в історії
Стрічка зібрала понад 957 мільйонів доларів у світовому прокаті. І стала фактично найкасовішим байопіком в історії кіно, обійшовши Богемну рапсодію, що для трьохгодинної історичної драми є винятковим результатом.
3 години, які тримають у напрузі
Хронометраж Оппенгеймера – близько 180 хвилин, але фільм побудований як напружений трилер, і це одна з ключових особливостей стрічки. Попри значний хронометраж у 3 години, стрічка сприймається не як повільна біографія, а як динамічний, напружений політичний трилер. При цьому фільм змонтований у дуже швидкому темпі, часто перемикаючись між різними часовими лініями та сценами, що створює ефект гонки з часом.
Окрім того, Нолан принципово відмовився від використання комп’ютерної графіки в ключових сценах, зокрема під час відтворення ядерного вибуху, що стало однією з обговорюваних особливостей стрічки. Замість CGI для сцени першого ядерного випробування (тест «Трініті») команда спецефектів використовувала практичні ефекти. Зокрема, для створення сцени вибуху використовували суміш бензину, пропану, алюмінієвого порошку та магнію, підриваючи їх у менших масштабах, але знімаючи з близької відстані, щоб ефект виглядав потужно.
Нолан хотів, щоб Оппенгеймер став повчальним фільмом
Нолан будує історію через різні часові лінії та точки зору, показуючи, як створюється влада, як вона руйнує і як система може знищити навіть своїх творців.
Під час обговорення фільму в Нью-Йорку напередодні його прем’єри він відкрито заявив, що хоче, щоб Оппенгеймер став повчальною історією для Кремнієвої долини. На питання, чого, на думку режисера, Кремнієва долина може навчитися з цього фільму, він відповів:
«Думаю, що я хотів би, щоб вони взяли з фільму концепцію підзвітності», – відповів він, пояснивши, що впровадження нових технологій вимагає звітності. Нолан додав, що має на увазі широкий спектр технологічних інновацій, які були прийняті Кремнієвою долиною тоді, коли компанії відмовлялися визнати шкоду, яку вони неодноразово спричиняли.
«А якщо застосувати такий безвідповідальний підхід до ШІ? Це жахлива можливість. Жахлива. Мова має йти про відповідальність. Ми повинні притягати людей до відповідальності за те, що вони роблять з інструментами, які у них є. Коли я розмовляю з провідними дослідниками в галузі ШІ, вони буквально називають це «моментом Оппенгеймера». Вони шукають у його історії відповіді на питання про те, яка відповідальність вчених, які розробляють нові технології і можуть мати непередбачувані наслідки», – зазначив режисер.
Барбенгеймер, як культурний феномен
Окремої уваги під час виходу фільму Оппенгеймер привернув культурний феномен, який отримав назву Барбенгеймер (Barbenheimer). Він виник у 2023 році через одночасний прокат двох кардинально різних за жанром стрічок – Барбі режисерки Грети Гервіг та Оппенгеймера Нолана.
Обидва фільми вийшли в прокат 21 липня 2023 року і одразу стали об’єктом обговорення. Контраст між ними – яскрава комедійна історія про Барбі та похмура історична драма про творця атомної бомби Роберта Оппенгеймера – став основою для численних мемів, фан-арту та жартів у соцмережах.
З часом Барбенгеймер перетворився на приклад успішного маркетингового ефекту в кіноіндустрії. Попри конкуренцію за увагу глядачів, обидва релізи не знизили касові показники один одного, а навпаки посилили інтерес до кінопрокату загалом. Багато глядачів свідомо планувала перегляд обох стрічок в один день, що лише підсилювало медійний ефект і увагу до прем’єр.
Не пропустіть культовий байопік Оппенгеймер у неділю, 10 травня на 1+1 Україна о 17:10.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія самотності, голосу і болю легендарної Марії Каллас: цікаві факти про біографічну драму Марія з Анджеліною Джолі
