Як історія російсько-української війни 17 століття перегукується із сьогоденням: “Реальна історія” з Акімом Галімовим
Акім Галімов у “Реальній історії” розповів про видатну постать Івана Виговського.
Московські війни з Україною — це те, чим пронизана наша історія. Одна з таких воєн стала справжнім нічним жахом спочатку для царської влади, а потім і для радянської. Відомості про неї тримали у секреті понад 300 років. Факт того, що вона відбулася, заперечує усі “дружні домовленості” Переяславської ради, яку так люблять російські історики, а також легенду про військову нездатність українців. Ключовою фігурою цієї війни стає Іван Виговський — відоме ім’я, проте невідома для більшості біографія. Детальніше у питанні розібрався Акім Галімов у новому випуску “Реальної історії”.
Українська шляхта на польській службі
Іван Виговський народився у 1608 році в заможній родині. Здобув освіту у Київській празькій школі, що пізніше стала Києво-могилянською академією. Навчання у православному закладі допомогло Виговському зберегти власну віру та не забувати культуру. Далі він будує успішну кар’єру як польський дипломат. Варто зазначити, що українська шляхта часто асимілювалася до польської служби. Найвідоміший приклад — родина Вишневецьких, де Дмитро “Байда” засновує прототип Запорізької Січі на острові Хортиця, а Ярема служить польським воєначальником, його син Михайло стає польським королем. Тож тридцятирічна служба Виговського не є зрадою, а потребою часу.
Богдан Хмельницький
У 1648 розпочинається Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, у якій Виговський спочатку воює на стороні поляків. Під час битви під Жовтими водами (квітень 1648) його ранять та беруть у полон татари. Від долі опинитися на невільничому ринку його рятує сам Хмельницький. Виявляється, вони обоє були писарями на одній дипломатичній події у 1638 році. Гетьман переконує Виговського перейти на сторону козацького війська.
Друга людина в Гетьманщині
Виговський стає особистим писарем гетьмана, виконує важливі дипломатичні місії. У 1649 постає країна Гетьманщина, у якій він виконує роль генерального писаря у Генеральній канцелярії, фактично стає Прем’єр-міністром. Був співавтором усіх договорів після 1649, розвиває потужну мережу шпигунів в сусідніх країнах.
Гетьман Іван Виговський
Щоб посилити імідж Гетьманщини на міжнародній арені, Хмельницький порушує козацькі порядки щодо виборності гетьмана і заповідає передати владу сину. Спадкоємцем мав бути старший син Тимош, проте він трагічно загинув, і єдиним претендентом стає молодший Юрась. Через юність та неготовність молодшого сина булаву до рук передають Івану Виговському. Утворюється опозиція на чолі з Барабашем та Пушкарем, які за підтримки московитів підняли неуспішне повстання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки років Одесі та як з містом пов'язаний рух за незалежність України ("Реальна історія" з Акімом Галімовим)
Дипломатичні домовленості з Московією? Хороший жарт
За Березневими статтями 1654 року Гетьманщина стає васалами Московії. За це Москва обіцяє невтручання у внутрішні справи та допомогу у війні з Річчю Посполитою. Уже в 1656 московити порушують свої обіцянки та укладають з поляками Вільнюське перемир’я без української делегації. Виговський шукає союз зі Швецією та Трансильванією. Гетьман приймає важке рішення: 16 вересня 1658 укладають Гадяцькі статті, за якими Гетьманщина мала б стати частиною польської федерації. Це розцінюють як зраду на Московії й оголошують війну.
Ще одна російсько-українська війна
Перший етап війни був досить складним і ні одна зі сторін не мала очевидних успіхів. За 1658-1659 московити встигли наростити війська, тоді як на стороні Виговського було близько 20 тисяч воїнів. У тилу ворожої армії невеликий загін козаків захоплює прикордонне місто Конотоп. Російська армія вирішує повернутися до міста та відвоювати його.
Конотопська битва
Облога міста тривала 70 днів. Російське військо втратило близько 10 тисяч воїнів. Виговський за цей час зібрав більше військо, з якого 40 тисяч становили татари. Гетьман стратегічно приховує основну масу своїх сил і бере частину ворожої армії в пастку. Козацьке військо здобуває беззаперечну перемогу. Москва була нажахана тим, що загинуло 30 тисяч їх відбірних вояків. Там побоювалися, що козаки підуть на російські міста, і в деяких містах навіть почали будувати оборонні споруди.
На жаль, ця перемога не стала вирішальною. Яків Сомко, брат дружини Хмельницького, очолює опозицію. 11 вересня 1659 рада обирає Юрася на пост гетьмана. Польський сейм не приймає автономію Гетьманщини, і Виговського звинувачують у зраді. Він змушений тікати.
Недосвічений Юрась підписує кілька угод які ліквідовують автономію Гетьманщини й в Московії, і в Речі Посполитій. Ці дві країни укладають два договори: Андрусівське перемир’я та Вічний мир. Вони ділять територію України на польську правобережну та російську лівобережну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Тарас Шевченко став українським ідолом? (Акім Галімов у проєкті "Реальна історія")
Виговського ж розстрілюють в Речі Посполитій у березні 1664 року. Його діяльність є ще одним підтвердженням тому, що Москва не може здолати Україну військовим шляхом, проте є дуже активною у сіянні розбрату всередині суспільства. Важливо пам’ятати цей епізод нашої історії, аби не повторювати помилок минулого.
Дивіться повний випуск “Реальної історії” про Івана Виговського:
