Від Різдва до Водохреща: Що готували наші предки на січневі свята

У сиву українську давнину наші предки називали січень студнем. На цей період припадає три головні свята - Новий рік, Різдво та Водохреща. Які страви готували українці на Різдво, Водохреща та Маланку - читайте далі. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 порад, що приготувати із залишків на новорічному столі

СВЯТИЙ ВЕЧІР ТА РІЗДВО

Ці свята - не час для великого застілля. Однак після закінчення різдвяного посту християни можуть нагородити себе смаколиками та потішити усю родину традиціними стравами. На Різдво наші предки готували кутю із пшениці або рису, з медом, маком та родзинками. Також на святковому столі завжди був узвар, пісний борщ з грибами, вареники з картоплею та капустою,пісні млинці та пиріг. Така вечеря могла тривати 3-4 години, а після її закінчення кутю та декілька інших страв не забирали зі столу. Їх залишали для духів померлих родичів, які, як вірили українці, теж прийдуть поласувати різдвяними стравами. 

МАЛАНКА

Українці святкують Маланку 13 січня. Це українське народне свято, що відбувається напередодні дня Св. Василя і супроводжується традиційними перевдяганнями у фольклорних персонажів (в основному тварин). У цей день всі хати чекали на прихід колядників - веселих дітлахів із зерном у маленьких ручках, посмішками та веселими різдвяними піснями. З давніх-давен на Маланку прийнято накривати пишний стіл. Щедва кутя, холодець, вареники та духмяний борщ із м'ясом та пампушками - український святковий стіл виглядав щедро та пишно. Щедру кутю заправляли смальцем, вершовим маслом, вершками або молоком. Традиційно, в неї клали мак, сухофрукти та крупу. Приготування щедрої куті вимагало особливого підходу: найстарша жінка у родині о 2 годині ночі повинна була принести крупи, а найстарший чоловік - воду із річки чи криниці. 

ВАСИЛЯ 

Свято Василя українці святкують 14 січня. Особливо важливим було приготування вареників із різною начинкою та інших страв із тіста - млинців, паляниць, пирогів. Деколи жінки готували вареники із сюрпризами. Хто отримав вареник із борошном - це до суму, з квасолею - до дітей, з гудзиком - до приємної новини, з цукором - до хорошого життя, з сіллю - до важкого життя, з перцем - до несподіванок, з мотузочком - до дороги, з копійкою - до грошей. Присутніми на святковому столі були також страви із свинини, адже, за віруваннями, Василь, який у християнстві став святим, був покровителем свиней. Ця тварина була символом продовження роду та достатку у сім'ї. Дівчата готували особливі булочки - балабушки, і гадали на них. Вони розкладали смаколики на лаві і впускали собаку. Чию балабушку першою з'їсть чотирилапий - та дівчина першою вийде заміж. 

ВОДОХРЕЩА

Свято Водохреща святкують 19 січня. На святковий обід порівну подавали і пісні, і м'ясні страви. Цей день закінчує цикл новорічних свят. За віруваннями, саме у цю ніч Бог відкриває небеса і приймає до уваги усі молитви та прохання вірян. Свято Водохреща пов'язаний із прощенням гріхів та очищенням душі, тому у цей день прийнято купатися. Вранці у свято Водохреща варто натщесерце випити святої води. На обід кожна господиня старалася якнайкраще накрити стіл. Готували вареники, голубці, смажену печінку, ковбасу та м'ясні страви. На десерт жінки готували кисіль із печивом, горішками та пирогами. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Святий вечір: Як приготувати багату кутю