Анастасія Заворотнюк: "Я уявляю, як воно – втратити свою дитину"

Уже сьогодні о 21.10 на "1+1" стартує серіал "Я більше не боюся", головну роль у якому виконала Анастасія Заворотнюк. У стрічці вона приміряла на себе образ простої жінки Віри, яку жорстоко випробовує доля. З нагоди прем'єри мелодрами на нашому каналі ми публікуємо одне із найсвіжіших інтерв'ю із акторкою.

- Анастасіє, ви прославилися ролями наших сучасниць ("Моя прекрасна няня", "Службовий роман. Наш час"), але грали й жінок інших епох. Який час вам ближчий? Чи вважаєте себе сучасною жінкою?

- Моя мама – народна артистка Росії із рідкісним амплуа "травесті". Ось вона – із тієї епохи, де жінки розважалися на балах, витали, і в них було "легке дихання". В деяких епохах жінки не старіли… Ось і моя мама, незалежно від століття, не старіє. У неї очі бешкетниці. Я знімалася в стрічці Наталії Бондарчук "Гоголь. Найближчий" у ролі Олександри Йосипівни Россет і гармонійно почувалася в 19 столітті, у сукнях з шикарними спідницями, в корсеті, зі складними зачісками. Костюмовані фільми мені дуже подобаються.

- Ваша героїня не могла вийти заміж з любові – її шлюб із державним чиновником Смірновим був за розрахунком. А ви, Анастасіє, заміжня з великої любові?

- Ми ж у 21 столітті. І я не фрейліна імператриці, а Настя Заворотнюк – акторка кіно і ведуча. Коли я знімалася у фільмі "Гоголь. Найближчий", звісно, порівнювала себе з Россет. Кожна роль впливає на моє життя, мій характер і лишає великий слід. Можливо, на прикладі Олександри Йосипівни, яка тричі пішла від справжнього кохання, я вирішила не втрачати свого шансу на любов. До речі, я завжди шукаю щось подібне між собою і героями. Мала можливість вчитися у чудових майстрів – Олега Павловича Табакова, Авангарда Миколайовича Леонтьєва. Я бачила, як грають на сцені Олег Миколайович Єфремов, Евген Олександрович Євстигнеєв, Інокентій Михайлович Смоктуновський.

Майстри були дуже уважними до студентів Школи-студії, і нерідко самі починали з нами говорити. Я мала щастя спілкуватися з Інокентієм Смоктуновським. Уже тоді я розуміла, що легенди сцени дуже серйозно працюють над образами, і що мені, студентці, а потім випускниці, дуже далеко до них. І що попереду великий шлях для навчання і просвітлення.

- Наталія Бондарчук вважає, що у вас "оманлива зовнішність беззахисної красуні". Тоді, як ви дуже сильна, рішуча й цілеспрямована людина з залізною волею, розумом і характером.

- Дуже би хотілося відповідати думці Наталії Сергіївни про мене. Правда, я намагаюся підтримувати в собі "вогник", щоб він не згасав, і щоб він випромінював позитивну, творчу енергію. Але не всі ролі сповнені добром. Так, я грала в страшній історії про викрадення дітей і дуже боялася негативу. Оскільки я мама, то уявляю, як воно – втратити свою дитину.

- У вашій фільмографії є чудова героїня – Оля Рижова в сучасному римейкц фільма "Службовий роман. Наш час". Чи не боялися ви суперництва з Світланою Немоляєвою, яка так витончено зіграла цю ж роль?

- Наша стрічка – освідчення у коханні Ельдару Рязанову, Емілю Брагінському і всім-всім великим артистам, які знімалися в рязанівському "Службовому романі". І наше прагнення було щирим. А що у нас вийшло – судити глядачеві. "Публіка завжди має рацію", - цьому нас учив Табаков.

- Анастасіє, із успіхом фільму "Моя прекрасна няня" на вас, на додачу до народної любові, на вас хлинуло море заздрощів, пліток, інтриг. Як ви на це реагували?

- Усі артисти реагують на те, що перелічено, болісно. Все. У мене є сім'я, діти, батьки і завдяки їм я все пережила без жертв. До того ж, є така приказка: "Рот - не город. Не загородиш".

- Ваше життя – феєрія! У 16 років вступити до найпрестижнішої школи – "Мхатівської",дружити з Володимиром Машковим, потрапити до кожного дому з чарівною Нянею – Вікою Прутковською, зніматися разом із європейською зіркою Венсаном Пересом ("Код Апокаліпсиса". І стати дружиною багаторазового чемпіона, красеня, талановитого тренера і хореографа – Петра Чернишова.

- Для мене життя – диво. Не знаю, не знаю, що зі мною буде завтра, і тому живу одним днем. У моїй долі були дуже круті неочікувані повороти. Так, моє життя – американські гірки. Я каталася на них неодноразово, і знаю з чим порівнювати свій шлях.

- Як гадаєте, яка ваша найкраща риса характеру?

- Миролюбство. Але до мами мені далеко. Вона в мене настільки дипломатична людина, що поруч із нею настає гармонія в усьому.

Дивіться серіал "Я більше не боюся" сьогодні, 2 яервня о 21.10 на "1+1".