Дмитро Комаров спустився під землю і зустрівся з живими мерцями (ВІДЕО)

Команда проекту "Світ навиворіт" продовжує подорожувати дивовижною та загадковою Болівією. Історія древнього міста Потосі, куди у вчорашньому випуску вирушили Дмитро Комаров та Олександр Дмітрієв, схожа на казку. Іспанські завойовники довго намагалися знайти Ельдорадо - міфічну країну, повну скарбів. І у цьому їм навіть пощастило. З будь-якої точки міста, наче Ейфелева вежа, майоріє Серро Ріка - гора, в якій зосереджені найбільші запаси срібла у світі. "Срібною лихоманкою" місцеві хворіють і досі, хоча часи розквіту міста залишилися в історії.

Життя таких людей минає під землею. Прокинувся, обов'язково добре поснідав, поклав до кишені листя коки, придбав у кіоску по дорозі динаміт, детонатор та спирт для диявола. Так починають свій день не терористи, а болівійські шахтарі. Вони ніколи не беруть із собою чужинців, але для знімальної групи "Світу навиворіт" зробили виняток – із почуття солідарності до українських колег, про яких багато чули з новин.

У останню п'ятницю місяця до цього джентльменського набору додається ще й віскі – відзначити, що за останній місяць не сталося нічого поганого. Кожен із членів бригади – єдиний годувальник у сім'ї. Прізвисько шахтарів - "живі мерці". За різними даними, у горі назавжди залишилось від двох до восьми мільйонів людей. Під землею їх чекають вагонетки, які важать дві тони та не мають гальм, обвали, отруйний газ, який виділяється після вибуху… та диявол. Щоб el tío або дядечко випустив шахтарів на поверхню, його потрібно задобрити спиртом, цигарками, листями коки, а іноді – і кров'ю лам. Місцеві кажуть, що довіряють йому більше, ніж місцевій владі.

Що чекало знімальну групу "Світу навиворіт" у серці срібної гори - на глибині півкілометру, дивіться у другому випуску болівійського сезону.