Марічка Падалко про мобілізацію: "Я не маю жодного права зупиняти свого чоловіка"

Марічка Падалко про мобілізацію: "Я не маю жодного права зупиняти свого чоловіка"

Ведуча "1+1" зізналася, що підтримає будь-яке рішення Єгора Соболєва щодо армії

Поделиться:

Днями зірка "1+1" Марічка Падалко провела концерт-подяку постраждалим у зоні АТО. Ведуча поспілкувалася з героями, і зібрала на прапорі України їхні імена. У інтерв'ю "Світському життю" мама трьох дітей Падалко розповіла, що підтримає свого чоловіка Єгора Соболєва, якщо він вирішить іти воювати.  

- Марічко, я переконана, що Єгор хоче бути на сході. Як ти його втримуєш? 

- Я не маю права нікого зупиняти. У мене є найближча подруга, у якої четверо дітей. Її чоловік – доброволець  і він був нещодавно поранений на війні. У мене є знайома фотограф, у якої теж четверо дітей, і її чоловік теж на війні. Тож я не маю жодного права зупиняти свого чоловіка, у якого теж четверо дітей. Він сам вирішить, а я підтримуватиму будь-який вибір, який він зробить.

- Вашу родину зачепила криза в російсько-українських стосунках. Адже твої свекри – батьки Єгора, живуть в Анапі, в Росії.

- Наше спілкування, аби воно не пішло в образливих інтонаціях, закінчується дуже швидко. Я їх запрошувала приїхати до нас, але вони сказали, що не поїдуть, бо їхні знайомі знайомих були у Києві і там – увага -  їм робили зауваження за те, що розмовляли російською мовою. На що наші діти здивувалися та сказали: "А як же ж наші інші бабуся і дідусь розмовляють російською (мої батьки) і ніхто їм зауваження не робить?"

Тобто в них вже стереотипи є. Я нещодавно говорила з мамою старшої доньки чоловіка й запитала, які в неї зараз стосунки з батьками Єгора. Вона сказала, що розмовляла з ними три тижні тому й кинула слухавку. А я про себе подумала: "Я не єдина погана невістка". Тобто, не тільки я в їхніх очах виглядаю фашисткою.

Ви з Єгором прийняли біженців зі сходу.

- Дуже хороші люди: милі, скромні. Вони – інші. Бояться відповідати на питання. Приїхала забирати їх на машині з прапорами, цікавлюсь, як у них справи. Кажуть, стріляють. "Хто стріляє?" - "Ми не знаємо". Вони бояться в Києві необережне слово сказати. Потім далі з ними розговорилися, і вони розповіли, що у них вдома під Лисичанськом тільки їхні батьки вірять, що тут щиро людям допомагають, безкоштовно, вони можуть чимось користуватися, живуть в квартирі. Усі інші вважають, що вони або брешуть, або це якийсь хитрий задум.

Більше дізнавайтеся у відео: