«Я приніс пляшку гарного віскі…» - телеведучийДмитро Комаров розповів, як знайомився з батьками Олександри Кучеренко

Дмитре, вітаю! Надзвичайна новина: Україна позбулася чергового холостяка! Ти одружився! Знайом із обраницею!

- Привіт! Ну що, впізнаєте?

Сашо, привіт! Насправді, неочікувано. Хоча Олександра й була тривалий час з тобою як партнерка по «Танцях з зірками». Саме ти, до речі, колись судив Олександру в конкурсі «Міс Україна»…

- Я обирав її!

Незважаючи на те, що ми шоковані, вітаємо!

- Давай покажемо обручки!

Ми вимагаємо подробиць! Де було весілля?

- У святих місцях Ізраїлю, в Єрусалимі.

Ви брали шлюб у церкві?

-  Так, у православному храмі. Знаєте, коли я подорожую, то завжди обираю для себе місця сили. Таких місць небагато, але коли ти потрапляєш до них, то відчуваєш шалену енергетику. В Єрусалимі ця енергетика неймовірна!

- Розпис був у Києві, а вінчалися ми вже в Єрусалимі.

- У Києві було так: я, Саша, два паспорти, і ми так тихенько це робили, щоб ніхто не побачив.

Але свято ж було після шлюбу в церкві?

- Звичайно, з нашими близькими!

Скільки людей було на весіллі?

- Одинадцять чоловік: наші батьки, брати з сестрами… Я така людина, яка завжди тримає своє особисте життя у таємниці. Саме тому наша історія кохання з Сашею тривала досить довго, ми її дуже берегли  і саме так потаємно і хотіли провести весілля. Ми навіть летіли у різних місцях літаку, аби нас не побачили разом.

Це може бути образливо, бо це має такий вигляд, немов ти соромишся своєї дружини…

- Це не про Сашу! Ми спільно вирішили: якщо нас побачать разом у літаку, то це потрапить до інтернету. Про це всі дізналися б, і наш відпочинок був би вже не таким. Ми хотіли це робити не для когось, а в першу чергу для себе. У нас було чудове виправдання на всяк випадок: «Євробачення» проходило саме у ці дні, і ми могли сказати, що приїхали на корпоратив.

Якою була сукня?

- У моєму житті було багато суконь, і весільних у тому числі. Я вирішила для себе, що у мене не буде величезної шаблонної пишної сукні. У мене була дуже лаконічна та проста сукня. Я хотіла почувати себе комфортно і жіночно. Це сукня від української дизайнерки Катерини Рутман. Так співпало, що сукня шилася у моєму рідному місті. Я їздила до Дніпра і там робила примірки суконь.

- А я просто пішов до магазину, купив собі костюм, а Саша подарувала мені сорочку. Вона навіть для цього запросила італійського експерта! Сорочка була на замовлення з моїми ініціалами. Найсмішнішим було те, що Саша телефонувала дизайнерові з іншого номеру телефону і представлялася моїм стилістом, адже ми не хотіли, аби нас розсекретили.

Якою була пропозиція руки і серця?

- Це рішення прийшло немов із космосу! Я зранку сказав Саші: «Поїхали!», вона запитала: «Куди?», і я сказав, що це не важливо! Я ж займаюся польотами, і у мене безліч друзів-льотчиків. Ми з Сашею приїхали у гвинтокрильний клуб, і коли вона побачила гвинтокрил, то сказала: «Я ще жодного разу не літала на гвинтокрилі! Що ти вже задумав?». Ми полетіли над Києвом. Ми розуміємо одне одного без слів! У гвинтокрилі ж галасно, я просто дістав обручку, запитав Сашу поглядом, вона мені кивнула і я одягнув на неї обручку!

- І я приземлилася вже нареченою!

- І ми поїхали до ресторану відзначати цю подію.

Як почалася ваша історія кохання? Вперше ви побачилися, коли Олександра брала участь у конкурсі краси «Міс Україна»…

- От тоді я й обрав її!

А потім ви тривалий час брали участь у «Танцях з зірками». Але тоді за лаштунками ваша пара найменше скидалася на романтичну…

- Тому що ми, навпаки, намагалися показати, що між нами нічого немає!

З чого почався ваш роман і коли?

- Коли я був у складі журі конкурсу «Міс Україна», то таких думок не було. Потім я запросив Сашу на презентацію свого нового непальського сезону програми, там ми і побачилися. Коли Саша мала їхати на «Міс світу», я написав їй у соцмережі, тому що телефон вона мені свій не дала…

- Просто тоді я розуміла, що після виграшу буде багато уваги, пропозицій, тому жодній людині не давала свій номер телефону, навіть Дімі…

- А перед «Міс світу» я написав їй у Facebook з ідеєю благодійного проекту. По Саші було видно, що запросити на каву її не вдасться…

- А я на каву ніколи не ходжу. Всі хлопці, які мені колись писали про те, щоб зустрітися на філіжанку кави, здобували одразу програш! Це як тест: пройде чи ні!

Ваші стосунки почалися ще до участі Олександри у конкурсі «Міс світу»? У той самий рік, коли вона виграла «Міс Україна»?

- Вони тільки починали зароджуватися. Я тоді запросив Сашу до себе в офіс 1+1, аби поговорити з нею. У мене якраз цікавий кабінет, з безліччю артефактів, та й у ньому доволі безпечно. Тоді ми просиділи у кабінеті чотири години! От тоді й з’явилася перша іскра! Після цього почали спілкуватися!

Скільки часу минуло між початком роману і реєстрацією шлюбу?

- Більше двох років!

Ви жили разом увесь цей час?

- Ні, ми живемо разом лише після весілля.

Ви вирішили слідувати традиціям: спочатку – шлюб, а потім – спільне життя…

- Спільна квартира з’явилася у нас після весілля. Ми винаймаємо квартиру, адже ми ще молода родина. Ми зараз підібрали квартиру в центрі, щоб нам зручно було усюди пересуватися.

Чому протягом двох років ви приховували стосунки?

- Багато публічних пар якийсь час приховують свої стосунки, тому що не хочеться зайвої уваги. Наскільки я знаю, і у вас з Юрою таке було…

У нас такої маніакальності з Юрою не було, ми не літали в різних літаках…

- Ми робили це лише один раз заради весілля! Я не можу сказати, що ми ховалися, ми просто дотримувалися простих правил, аби зменшити ймовірність того, що це стане надбанням суспільства!

За ці два роки ваших стосунків рік ти провів у відрядженні…

- Саша для мене ідеальна дружина, бо це людина, з якою у мене не виникає конфліктів через особливості моєї роботи.

- Я поважаю його роботу, тому що те, що робить Діма, не зробить кожна людина у світі. Я залюбки відправляю його і приймаю залюбки назад!

Не завжди є зв'язок у тому місці, де ти перебуваєш…

- Так, не завжди…

- Але є супутниковий телефон!

- Я нещодавно телефонував їй із племені, яке розташоване в Амазонці на відстані чотирьох діб від найближчого міста. Набираю й кажу: «Я тут миюся в річці разом із крокодилами. А у тебе як справи?», а вона: «Все чудово!».

- Це дуже романтично!
Після перемоги у конкурсі «Міс Україна» у тебе був чималий вибір наречених, напевно… До тебе залицялися заможні чоловіки, надсилали подарунки, квіти, можливо, навіть літаки…

- Літаків не було!

- Дмитро все контролював! Він завжди перший дізнавався про усіх залицяльників!

Чи була у тебе спокуса? Скажімо так: зарплатня навіть найвідомішого телеведучого і зарплатня олігарха – різні рівні доходів…

- Насправді залицяльників було дуже багато, і я ніколи не страждала від того, що не маю уваги від чоловіків. Батьки показали мені той взірець справжньої родини, до якого я і йшла. У моєму житті ніщо не могло «піти» за розрахунком! Я зустріла своє кохання і нічого не могло вже стояти на заваді!

Ваш роман почався ще до початку шоу «Танці з зірками», і можна припустити, що це була Дмитрова ідея запросити Олександру танцювати у парі.

- Ми дуже боялися, що хтось запідозрить про наші стосунки. Ми просто хотіли, щоб ніхто нічого не знав! Це були дуже складні два місяці! Якщо чесно, то через цей проект ми мало не розійшлися!

Танці з зірками могли зруйнувати ваші стосунки, і це не дивно…

- Саме цей проект став гарним випробуванням того, аби ми зрозуміли, чи можемо перейти через певні життєві перешкоди. Вийшло так, що ми змогли!

- Якщо після «Танців з зірками» ми не посварилися, то ми будемо жити до дев’яноста років і помремо в один день!

Чи була у вас медова відпустка?

- У нас попереду все життя – медова відпустка. Глядачам своєї програми я обіцяв, що коли у мене буде медова відпустка, то я буду жити в найкрутішому готелі Непалу з видом на Еверест. Саші сподобалася ця ідея! Але вона телеведуча, і в неї щотижня ефір. У нас було рівно шість ночей, тому ми вирішили обрати більш традиційне місце для весілля – Мальдіви.

- Я ніколи не була на Мальдівах, але завжди уявляла саме в цьому місці свою весільну подорож!

- А я був на Мальдівах лише три дні, та й те переїздом по роботі. Тому для мене це також були перші та справжні Мальдіви!

- Але якщо поруч Діма, то це не тільки романтика, а й екстрим. Ми і пірнали за рибками, каталися на водному скутері. Флайборд Діма спробував, а я вчилася гребти на каяках…

- Я поставив їй мету: доплисти до сусіднього острову. Вона спочатку сказала, що дуже далеко, але потім їй дуже сподобалося. А в якийсь момент я втратив весло…

- І я як справжня дружина, яка ніколи не кине свого чоловіка і завжди підтримає, допомогла йому. Він узявся за мій каяк, і ми допливли до берега.

Якими екзотичними фруктами ти будеш нас пригощати?

- Королем фруктів та екзотикою, яку в Україні дуже важко знайти, - дуріаном! Це фрукт з жахливим запахом, але неймовірним смаком!  

Як сприйняли ваші родини новину про те, що ви – пара?

- Мої батьки дуже щасливі, коли бачать, що я щаслива!

- Саші було вісімнадцять років, коли ми познайомилися, а мені вже було за тридцять. Я ніколи не виставляв своє особисте життя на показ не тільки перед громадськістю, але й перед родиною також.

Тобто своїх батьків ти не знайомив із жодною дівчиною до Олександри?

- Так, нікого й ніколи! Олександра – перша й єдина! Я їх познайомив вже тоді, коли Саша вже була моєю нареченою. Ми зібралися вдома з родиною, і я кажу: «Мамо, я одружуюся!». Вона не повірила! Я запитав: «Мамо, яка у мене повинна бути дружина?», «Найкраща», «Яка ще?», «Ідеальна!», «А ще?», «Гарна», і тут я кажу: «А хто у нас дуже гарна?», а вона: «Я здогадуюся, хто, але боюся казати! Це Кучеренко?», «Так, ти вгадала!». У мами була якась інтуїція, тому що вона постійно запитувала, чи спілкуюся я з Сашею. І тільки зараз, у «Світському житті», всі вперше про це дізнаються!

Зазвичай, для дівчини знайомити свого майбутнього чоловіка з батьками - дуже хвилююче!

- Мої батьки знали про те, що я спілкуюся з Дімою.

- Ми прийшли до Сашиних батьків вже з готовим рішенням про одруження. Я приніс пляшку гарного віскі, і ми з батьком Саші одразу потоваришували.  Перше знайомство з батьками якраз і відбулося вдома!

Чи плануєте ви поповнення і як скоро?

- А як може бути родина, та й без дітей? Звісно, ми хочемо!

- Ми звикли до цього, тому що у кожного з нас є брати і сестри. Я дуже хочу, щоб у мене було як мінімум три дитини.

Ми вам бажаємо довгих років подружнього життя!