Оля Полякова про реакцію чоловіка на її роль у секс-комедії «Свінгери»: «Він мною пишається»
Співачка розповіла, що планує й далі зніматися у кіно
Олю, на кастингу на цю роль ти обійшла багатьох зіркових колег. Відчуваєш заздрощі у шоу-бізнесі?
-Я не знала що на цю роль був кастинг з зіркових колег. А я думала, що взяли те, що було. Ніхто не дружить один з одним. Тому я не знаю, заздрить мені хто, чи ні, бо ми не спілкуємося. Я вже так хочу, щоб ми разом зібралися: Потап, Тіна Кароль, Наташа Могилевська і десь посиділи трохи подружилися і зрозуміли - заздримо ми один одному, чи ні.
Сьогодні на цій прем’єрі немає твого чоловіка.
-Є! Він десь п’є і курить.
Нервово курить перед тим, як побачити, у чому знялася його дружина.
-Пам’ятаєш, я розповідала, як він відреагував, коли я знімалася у журналі для чоловіків. Він мною дуже пишається. Він ходив і роздавав ці журнали своїм друзям, як презенти. Він знав, на що він йшов, коли на мені одружувався. Знав, що я ніколи не покину цю професію, що я буду скакати на сцені. Може, гола, а, може, як захочу. Він знав, що я хочу зніматися у кіно. Якби мені запропонували роль ще з більшим еротичним підтекстом, я б погодилася.
Виявляється, ти взяла собі викладача з акторської майстерності. В тебе великі плани?
-Так, я взяла педагога. Це сильний педагог, який навчає крутих акторів. Зараз це робиться дуже швидко, у людей немає часу витрачати 5 років у виші. Тим паче, це не нова мені професія: я закінчила консерваторія як актриса опери. Здихати від чахотки на сцені я вмію. Тому мені потрібно швидко, місяця за три навчитися драматизму. Це ремесло, дуже хочу оволодіти цією професією, щоб мені пропонували не тільки ті ролі, де б я могла показувати свої принади, а можу показати свій акторський талант.
Напередодні Нового року в тебе гаряча пора. Ти буквально живеш у аеропорті «Бориспіль», маєш там власний номер. Мало хто знає, що у залі очікування є номери, де є ліжко, душ. Ти там спиш, додому не їздиш.
-Бо не маю часу. Якщо відлітаю до Харкова, ранесенько о 7 ранку прилітаю у «Бориспіль». Дівчатка мене вкладають, я трохи поспала, прийняла душ і полетіла на Одесу. Чи, може, у Дніпро чи Ужгород. Бувало таке, що цілий тиждень сиділа в аеропорту. Зі своїм чоловіком побачення влаштовувала. Казала: «Бери дітей, приїжджай, в мене є півтори години».
Чи, може, без дітей.
-Добре, що в тих номерах немає камер.
