Співачка та письменниця Ірена Карпа в Парижі втретє вийшла заміж
Чоловік Ірени - нащадок роду Віктора Гюго
Ірено, не випадково ми зустрілися на показі Івана Фролова, тому що саме він пошив тобі третю за рахунком весільну сукню. Ти вийшла заміж! Вітаємо! Яким було весілля? Це була сукня, фата?
- Дійсно, була фата, але українською, здається, правильно казати – серпанок. Вельон –це таке гуцульське, а серпанок – більше літературне слово. Вона була дивовижного кольору. Насправді, це така випадковість, що білого кольору не було, і ми придбали іншого кольору. Це було у Івана в ательє у Києві. І я кажу: «Клас, наречена потрьопана, фата не біла». Ми просто зробили вечірку для друзів. Концепція була така, що вина були французькі, а кухня українська.
Луї, дуже раді з вами познайомитися! Мене звати Катя! Як ви зустрілися з Іреною?
- Ми познайомилися з нею усього за 13 днів після того, як вона приїхала до Франції з дипломатичною місією. Це був обід у наших спільних друзів.
- Але він був там з іншою жінкою.
- Так, я прийшов з іншою…
- Колись ми писали з тобою інтерв’ю в галереї, і я розказувала, що ходить клеїться тут один чувак, бо я тільки-но приїхала до Парижу. Це був перший француз, якого я побачила. А він не здавався, і в результаті – ми якось так і зжилися.
Ви нащадок дуже відомої французької родини, належите до одного роду з письменником Віктором Гюго!
- Прадідусь Віктора Гюго – Жан Франсуа Требуше, а я його нащадок. Віктор – мій кузен, якщо говорити простіше.
Наскільки я знаю, французькі чоловіки не люблять брати офіційний шлюб, їм набагато комфортніше мати вільні стосунки…
- Мої попередні стосунки, тривали дванадцять років, у мене двоє дітей, у мене є минуле життя… Але я не був одружений і дуже радий одружитися тепер з Іреною!
Що ж зрештою змусило вас освідчитися так швидко у цих стосунках?
- Напевно, я просто боявся, що вона повернеться до України і залишить мене. А я був такий закоханий…
- Він щось довго тягнув, говорив, що хоче запросити мене в один ресторан. А я така: «Та навіщо мені той ресторан?». І мене десь вже проскочила думка у голові, що він буде мені освідчуватися. Ми сідаємо, а в мене ще такий настрій не дуже, і Луї каже: «Заплющ очі!», і дає мені квадратну коробочку. І там був перстень. Так, дійсно, французам не властиво одружуватися. Але, можливо, як ми жартуємо, українки – ходовий товар.
Луї, це було весілля вашої мрії? На відміну від нареченої, для вас же все було вперше…
- Та це взагалі шлюб моєї мрії, я зрозумів це, коли побачив її на церемонії. Ірена була просто дивовижною – такою, як я уявляв у своїх мріях! Тоді я подумав: «Вау, це мій шлюб! І це моя дружина!». А коли я її поцілував, це було неймовірне щастя!
У вас на двох четверо дітей. Чи плануєте спільних?
- Я завжди готова. Якщо ти пам’ятаєш мене з пузом, то я була значно енергійніше, аніж зараз. Все може бути!