«Тепер ми живемо з нею удвох!»: телеведучий Олександр Педан розсекретив, з ким розділяє домашній побут, поки дружина з дітьми у від‘їзді
"Вона вже не така й молода..."
Олександре, сьогодні на «Балі квітів» ти зі своїм песиком. Нагадай, як звати леді?
- Це Лавінія, їй дев’ять років. Вона вже не така й молода, але маленькі собачки завжди мають вигляд цуценят. Це про неї! Я зараз просто перебуваю на домашньому хазяйстві: моя родина поїхала до бабусь та прабабусь, а на мене залишила цю леді. Тепер ми живемо з нею удвох!
Песик був замовленням твоїх дівчат, а клопіт останні дев’ять років маєш ти…
- Це правда, і так завжди буває! Насправді, ми подарували Лавінію донечці, коли вона закінчила перший клас. Як всі діти Лера погралася з песиком два тижні, а далі все за неї почали робити батьки. Та от мити і розчісувати песика я не вмію, тому це все роблять дівчата. У Лавінії нарядів більше, ніж у мене!
Лавінія вже звикла до зіркового життя. Ти береш її з собою за лаштунки шоу, які ведеш...
- Я спробував залишити її на день саму вдома, а коли повернуся додому, то мені стало дуже її шкода, бо вона нічого не їла, все забруднила, а потім забилася у куточок… Я зрозумів, що так тривати далі не може, і спробував узяти її з собою на зйомки. Після цього вона стала королевою знімального майданчику! Ми кажемо, що це котопес, але інколи вона стає кишеньковим вовкодавом, і починає голосно гавкати на усіх.
Найбільше Лавінія потоваришувала з песиком Лесі Нікітюк…
- Навпаки, вона його терпіти не може! Йому всього дев’ять місяців, тому це мале цуценя, яке постійно хоче гратися, а вона в нас вже стара діва! Якось я приніс Лавінії їжу на напої, а він прибіг та й з’їв усе, тож тепер я його теж не люблю!
Які у вашої родини плани на літо?
- Мої дівчата, напевно що, полетять до Туреччини, а я хочу піднятися на Казбек.
Як готуєшся до сходження? Чи після Монблану вже нічого не страшно і готуватися не треба?
- Насправді, тільки після Монблану я зрозумів, як це небезпечно і як ретельно треба готуватися до цього! Це добре, що я вийшов тоді на гору, тоді не всі змогли це зробити… Треба не просто називати себе альпіністом, а треба готуватися до цього! Тепер я пішов на скелелазіння, там я навчився в'язати вузли, працювати з карабінами, з муфтами, навчився, як правильно ходити вгору і вниз… Я хочу не просто піднятися на Казбек і повернутися назад… Я планую й надалі займатися альпінізмом, і, може, навіть отримаю якийсь розряд!