Сучасні підлітки здаються мені мудрими, розсудливими та вільними: Програмний директор 1+1 коментує успіх серіалу Школа

Починаючи з перших серій, серіал Школа на даний момент не тільки став найбільш рейтинговим продуктом українського телебачення осінньо-зимового сезону, а й викликав шквал обговорень в соціальних мережах. Серіал дивляться і дорослі, і діти. На нього посилаються, виникають стихійні віртуальні спільноти шанувальників, а кожна нова серія моментально збирає десятки тисяч переглядів на сторінці каналу в YouTube. Прокоментувати жвавий старт серіалу ми запропонували Андрію Ковалю - програмному директору 1+1.

 
- Минув тиждень після прем'єри Школи, а ажіотаж в соцмережах не вщухає. Чи очікували ви такого «шуму»? Прокоментуйте показники серіалу в ефірі.

- Перед запуском серіалу в виробництво, ми провели тестування в декількох різних групах глядачів. Реакція була дуже активною, продукт сприймали вельми позитивно, він явно не залишав байдужим. Після запуску промо ми побачили дуже активний відгук у різних соцмережах, особливо у молодої публіки. Ці два факти вказували, що у серіалу буде широка аудиторія, і він, швидше за все, буде мати хороші показники перегляду. Але навіть найсміливіші наші прогнози виявилися, фактично, скромними - частка серіалу по Україні за аудиторією 18-54 років склала 16,3%, і 13% - для аналогічної аудиторії в містах з населенням понад 50 тис чол. Особливо приємно - другий день показу приніс не менш, а ще більш приємні показники.

- Судячи з реакції користувачів соцмереж, захоплень з приводу актуального українського продукту стільки ж, скільки і негативу. Пишуть, що серіал драматизує дійсність, і насправді у підлітків все не так погано. Хоча і соціальна статистика, і ті ж стрічки новин свідчать про протилежне - в серіалі все ще занадто «обережно» показано. Як вважаєте, українські батьки в полоні ілюзій? Їм зручно вірити в те, що їхні діти - інші?

- Мені здається, що серіал вийшов збалансованим - в ньому багато жорстких, перебільшених моментів, а деякі реалії школи були навпаки пом'якшені. Щоб зрозуміти це, досить ознайомитися з коментарями школярів. На їх думку, успіх цього продукту обумовлений його «життєвістю» і «правдивістю». Моя особиста думка щодо оцінки батьками своїх дітей полягає в тому, що дитячий колектив - досить закрита група. Аби зрозуміти, що там відбувається, треба спостерігати за ними і мати для цього час. Не всі дорослі мають здатність вникнути в подробиці тих відносин, в які їх дитина вступає в різних дитячих колективах. У Школі, насправді, нічого незвичайного або нового не показали - всі ці ситуації і відносини часто були в центрі різних творів в різні часи. Найяскравіші і відомі - роман Голдінга «Володар мух», фільм Бикова «Опудало».

На відміну від інших продуктів, у нас не було і немає цілі за допомогою серіалу Школа шокувати або вселити паніку - для цього дійсно вистачає стрічок новин. Школа - оптимістичний серіал, де на допомогу підліткам завжди приходять дорослі, де в скрутну хвилину завжди виявляється поруч хтось «свій», і розповідь будується таким чином, що якою б жахливою не була ситуація, в кінцевому результаті все буде добре. Те, що нам вдалося знайти сучасну форму оповіді, близьку до сучасної мови соцмереж, і при цьому не скотитися в «чорнуху», каже, про те, що автори - справжні професіонали. Вони з'єднали свої вміння телевізійників і глибокі знання самого предмета шкільних відносин.

- Багато коментарі в соціальних мережах показують страх батьків, що їх діти, подивившись Школу, будуть копіювати все те погане, що відтворюють герої серіалу. Що ви б відповіли цим батькам?

- Це абсолютно закономірне хвилювання. Але я думаю, що цей страх посилюється в міру зменшення довіри батьків до своїх власних дітей. Якщо в дитині закладені відповідні цінності, а батьки вникли в особливості і правила того середовища, куди вони відправили своїх дітей, то серіал не здатний змінити поведінкові моделі. Іншими словами, трансляція серіалу для дітей та батьків, які перебувають в здорових відносинах, - це один з приводів поговорити з дитиною, дізнатися, чим вона живе, про що мріє, та що її пригнічує. І знову ж подібні претензії виникають до серіалу, що виходить на великому загальнонаціональному каналі, який дивляться самі батьки. Але не всі ж з них знають, що дивиться їхня дитина по ТБ вдень, на відеосервісах в інтернеті. За моїми спостереженнями там контент набагато жорсткіший, він здійснює негативний вплив на психіку дитини. Адже в інтернеті цей зміст не проходить стільки фільтрів самоцензури, як продукт для прайм-тайму на ТБ. Отже, часто батьки не турбуються про ці речі, якщо самі їх не бачать.

- У серіалі порушується тема одвічного конфлікту батьків і дітей. Що ви, як батько двох дівчаток, можете порекомендувати батькам, які прагнуть стати другом і одночасно авторитетом для своїх дітей?

- Конфлікт, як ви сказали, вічний, і він природний, оскільки діти йдуть від батьківської опіки, занурюючись в різні соціальні групи, навчаючись новим правилам і переймаючи певні ціннісні системи, часто вже не характерні для сім'ї, в якій вони росли. Рекомендувати що-небудь не зможу, до того ж є маса книг і відкритих джерел, де про це говорять професіонали своєї справи, дитячі та сімейні психологи і просто мудрі люди. Я намагаюся більше часу спілкуватися з дітьми, намагаюся, щоб час, проведений зі мною, був цінним для них, і щоб у них не згасав інтерес до спільного проведення часу. Хоча в умовах сучасних реалій зробити це досить складно - конкуренція за увагу дитини навіть всередині будинку росте (ТБ, ігри, інтернет та інше), і у батьків є багато спокус, аби витратити час на себе.

- Ми живемо в час свідомих батьків, які віддають дітей у розвиваючі гуртки, возять з футболу на джиу-джитсу і з дитинства читають книги з дитячої психології. Буквально, років 30-40 назад у батьків не було можливості приділяти дітям стільки часу, нас всіх ростили «недбало». Чому ж сьогодні навколо стільки дитячої жорстокості, як вам здається?

- Думаю, сьогодні діти не жорстокіші, ніж завжди. Але у наш час, зайвого доступу до різноманітних джерел інформації не було. Зараз у підлітків є багато багато можливостей показати себе, і в їх закритий світ стали проникати дорослі. Ще 15-20 років тому це було зробити складно - не було доступних телефонів з камерами, інтернет не використовувався як доступ в соцмережі, де дуже добре проявляється підліткова субкультура. Мені навпаки подобається це покоління. Мені сьогоднішні підлітки здаються більш мудрими, розсудливими, вільними, ніж, скажімо, моє покоління 70х-80х. Все ж наше суспільство з роками визріло, подорослішало, і це найбільш яскраво проявляється в дітей і підлітків.

- Чи може серіал Школа поміняти щось в суспільстві? Чи стануть батьки уважнішими, а діти - більш розсудливими? У серіалу є місія?

- Місія цього серіалу, як у будь-якого іншого продукту мас-медіа - викликати суспільний резонанс, привернути увагу до актуальних проблем. Ми, телевізійники, не можемо міняти людей, так не буває. Ми можемо привернути увагу, змусити замислитися, стимулювати почати цікавитися. У серіалі є ще один шар, він менш помітний, але це історія також про двох дорослих, людей нової формації, які випадково, кожен зі своїх причин, потрапили в іншу систему. Вони сучасні і вільні та потрапляють в досить консервативну, традиційну спільноту. Вони все роблять інакше, спочатку система їх ніби відштовхує, але потім вони поступово починають все змінювати - і саму систему, і колег, і школярів. Не тільки наша країна, а й весь світ стоїть на порозі масштабних перетворень в освіті, оскільки вже багатьом стало очевидно, що для виховання успішних, щасливих і корисних суспільству людей, потрібно коригувати підходи. Існуючі системи вже занадто багато чого не враховують - ми навіть до кінця не розуміємо, які знання можуть бути дійсно потрібними через 20-25 років. Над цим варто замислитися, особливо нам, людям яким дісталася в спадок система освіти тоталітарного суспільства, де учні, крім шкільної програми, ставали спочатку в жовтенятами, потім піонерами, а потім комсомолами. На даний час багато радянського справді відмерло, але як нинішня система справляється з підготовкою людей вільної країни - велике запитання.

- У серіалі мало показані сім'ї, з яких прийшли в Школу ось такі, різні, але по-своєму проблемні діти. На людину більше впливає навколишнє середовище чи все-таки родина, в якій вона народилася - як вам здається?

- Для людини навколишнім середовищем є все, навіть її сім'я. Я вірю, що людина - соціально обумовлена. Все залежить від того, з ким найчастіше та на якому етапі людина комунікує. Якщо вона більше спілкується із членами своєї сім'ї - її визначають норми, цінності і правила сім'ї, якщо її світ формує суспільство - вона адаптується під його умови, якщо - церква, то її світогляд визначають церковні правила і т.д. Природно, що для більшості дітей сім'я продовжує має вирішальний вплив на формування людських якостей. Саме батьки здатні закласти все, що вважають хорошим і корисним для дитини, захистити від негативних впливів. Якщо не приділити дитині достатньо часу в сім'ї, хороші якості не закладуться, або вони, скажімо так, будуть сумнівні. Дитина виходить у світ як чистий аркуш, і їй легше піддатися впливу більш мудрішій та харизматичнішій особистості.

У серіалі Школа ми це теж показуємо: як слабші йдуть за лідером, як в одному класі зустрічаються діти з різних сімей і навіть різних національностей, як ті ж шаблони відносин «сильний / слабкий» дублюються і в учительських, і як важливо бути сильною особистістю, щоб не «прогинатися» під тих, хто намагається зробити тебе поганим.

- Що чекає на героїв серіалу в наступних серіях? Оскільки серіал «оптимістичний», отже, все буде добре?

- Розповідати сюжетні лінії не хотілося б, але можу тільки сказати, що в серіалі, як і в житті, і дорослий, і дитина повинні засвоїти якийсь свій урок, вирішити якусь свою дилему, зробити важливі для себе висновки самостійно або зі сторонньою допомогою. Я вірю в героїв серіалу - у них має все вийти.