Чотири дні роботи замість п’яти: в Україні хочуть скоротити робочий тиждень — деталі нової реформи

Ідея передбачає поступовий перехід: спочатку новий формат можуть протестувати для окремих професій, а згодом, у разі успішного результату, поширити його на ширше коло працівників. Головним аргументом автори петиції називають виснаження українців через війну, постійний стрес, недосипання та потребу в додатковому часі для відновлення.

Серед українців думки щодо такого нововведення розділилися. Частина людей підтримує ідею, бо вважає, що нинішній робочий ритм часто не залишає часу на сім’ю, побут і відпочинок.

Який досвід мають інші країни

У Європі чотириденний робочий тиждень уже тестують у різних форматах. Серед прикладів найчастіше згадують Ісландію, Бельгію, Німеччину, Польщу та Іспанію.

В Ісландії експеримент зі скороченим робочим тижнем вважають одним із найуспішніших. Там частина працівників перейшла на 32-годинний графік зі збереженням оплати. В Іспанії подібні експерименти також показали позитивні результати: у працівників знижувався рівень стресу, а продуктивність не падала.

Втім, експерти наголошують: жодна країна не перейшла на чотириденний робочий тиждень повністю для всієї економіки в єдиному форматі. У різних державах діють різні моделі. Наприклад, у Бельгії працівники можуть працювати чотири дні, але загальна кількість годин часто залишається тією самою — 40 годин на тиждень.

Кому може підійти чотириденний робочий тиждень

HR-експертка Альона Кавка у сюжеті Сніданку з 1+1 зазначила, що для України така модель може бути можливою лише в окремих сферах. За її словами, найпростіше перейти на чотириденний графік тим компаніям, які вже мають гнучкі внутрішні правила роботи.

Такий формат може підійти фінансистам, офісним працівникам, IT-фахівцям, представникам творчих професій, фрилансерам і тим, чию роботу оцінюють за результатом, а не за кількістю годин в офісі.

Водночас для будівництва, медицини, рятувальних служб, поліції, критичної інфраструктури та інших сфер, де важливий безперервний процес, перехід на чотириденний тиждень значно складніший.

Кавка також зазначає, що багато українських компаній уже вимушено скоротили робочі графіки через нестачу ресурсів, кадрові проблеми та воєнні обставини. Тому питання не зводиться лише до бажання працівників мати більше відпочинку. Воно напряму пов’язане зі станом бізнесу та економіки.

Економісти не вірять у швидке запровадження

Фінансовий експерт та інвестиційний банкір Сергій Фурса скептично оцінює перспективи петиції. На його думку, під час війни українська економіка не має достатнього запасу міцності для загального переходу на 32-годинний робочий тиждень зі збереженням зарплат.

Експерт наголошує, що Україна вже має проблеми з продуктивністю праці, кадровими ресурсами та економічними обмеженнями, спричиненими війною. У таких умовах додатковий вихідний для всіх працівників виглядає малоймовірним рішенням.

Фурса вважає, що теоретично чотириденний робочий тиждень може з’явитися в Україні через десятки років, коли продуктивність праці зросте, технології дозволять виконувати більше завдань за менший час, а економіка матиме інший рівень стійкості. Наразі ж, за його словами, це радше дискусія про майбутнє, ніж реалістичний план для найближчого часу.

Чи можуть українці отримати додатковий вихідний після важких ночей

Окремо в обговоренні згадали ситуації, коли українці після нічних обстрілів або тривалих повітряних тривог фактично не мають можливості нормально відновитися перед робочим днем. Частина людей вважає, що після таких ночей роботодавці мали б давати працівникам додатковий час для відпочинку.

Експерти зазначають, що такі питання частіше вирішуються на рівні конкретної компанії. Роботодавці можуть домовлятися з працівниками про гнучкий графік, дистанційну роботу, пізніший початок робочого дня або відгул. Але це не те саме, що загальнодержавний перехід на чотириденний робочий тиждень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому ви не можете заснути у спеку: яку одну помилку робить майже кожен