Олександр Данилюк разом з дружиною Ольгою відвідав концерти Alfa Jazz Fest.

Це саме той вікенд, коли ви майже щороку відвідуєте Львів. І відвідуєте свою галичанську тещу.  Як приймає? Як чекає на зятя?

–У нас гарні стосунки, тому чекає на нас завжди. 

–Вона дуже чекає, а зять не з’являється, бо постійно на зустрічах. 

Теща пече пироги? Вареники ліпить?

–Я завжди розраховую більше на себе, не хочу створювати ніяких проблем. Тому ми тут ходимо в цікаві місця, які знаємо вже 20 років, ще з тих часів,  коли познайомилися. Тому не стільки розраховуємо на тещу, скільки самі час проводимо у Львові. 

Тобто у вас тут є романтичні місця, де ви призначали побачення?

–Так, були.

–І є навіть зараз. «Дзиґа».

З минулих наших інтерв’ю відомо, що ви мешкаєте у Лондоні, працюєте театральним режисером. Зараз, враховуючи хитку ситуацію у Великій Бриттанії через теракти, чи не думаєте ви нарешті поєднати родину та повернутися в Україну?

–Можна сказати, що ми вже поєднали родину. І не через теракти, а за сімейних обставин. Тому я фактично розпочинаю діяльність у Києві, маю вже перші творчі плани, і ми більше вже у Києві.

Тобто, ви переїхали всією родиною? Чи діти там ще навчаються?

–Старший навчається ще. І буде  там навчатися, бо потрібно закінчити школу. Але ми втрьох живемо зараз разом, слава Богу.

Що змусило переїхати – посада чоловіка? Чи ви зрозуміли, що чоловіка так довго лишати не можна?

–Сім’я. Зобов’язання дружини взяли гору. 

Яким був великий переїзд? Потрібно було школу знайти?

–Все було гладко, не перший раз.

Враховуючи, що ви переїхали до Києва,  доведеться чоловіку вам шукати роботу. 

–Я вже починаю нову роботу. В процесі оформлення з «Мистецьким Арсеналом». Можливо, це зарано анонсувати, але ми зараз працюємо над створенням концепції нового простору і я буду куратором цього проекту, на півставки.