Ексклюзив: уперше після виходу з лікарні DZIDZIO прокоментував, за яку суму намагався «залагодити» справи із замовниками нападу на нього, та кого з зірок вважає причетним до цієї бійки
"Це не просто «хуліганка», а вже кримінальна справа.."
Михайло, раді тебе бачити здоровим і вже не на лікарняному ліжку! Перед Новим роком на тебе напали, побили і пошкодили барабанну перетинку. Ти опинився у лікарні. Як ти почуваєшся зараз?
- Три з половиною тижні в лікарні відбув, барабанна перетинка затягнулася, але зранку та вночі «пищить» у лівому вусі, і це мене дратує. Обіцяють, що через місяць може пройти.
Ти знаєш, хто замовник цього вчинку. Це твій колишній друг. Це людина, з якою ви починали гурт «DZIDZIO». Це – Лесик. Чи вирішена ця справа? Чи розмовляли ви з Лесиком?
- Я набирав Лесика. Сказав йому: «Досить займатися дурницями. Давай сядемо за стіл переговорів, тому що будуть садити людей до в’язниці. Я на себе не хочу брати таку відповідальність, тому готовий сісти і поговорити». Але Лесик сказав, що нам немає про що говорити. Як мінімум це нечесно і не по-людськи. В кожного своя правда! А справедливість десь посередині! Якщо ви поводите себе, як у 90-роках, то на є відповідні органи, які рішуче відреагують на це.
Чи заарештували людей, які напали на тебе?
- Тим людям поліція вручила підозру. Це вже 296 стаття, друга частина, середня тяжкість. Це не просто «хуліганка», а вже кримінальна справа, де загрожує в’язниця.
Чи був у тебе варіант розійтися з твоїм колишнім другом Лесиком дружно? Поділитися грошима, творчістю, відсотками…
- Я запропонував йому за частку гарні гроші. Він вклав 50 тисяч, а я на той час запропонував майже 600 000 гривень. Я не мав таких грошей, тому думав їх позичити. А потім віддати, і це нормально…
Лесик відмовився від цих грошей. Може, він хотів більше?
- Він сказав, що я нічого не розумію, і що знищить нас. Я думаю: за що? За те, що я ставився до тебе, як до брата і ділився завжди? Хоча, він шантажував нас, що якщо він вийде з колективу, то буде нам погрожувати.
Ця історія з нападом позбавила тебе роботи на тривалий час. Вже другий місяць ти не працюєш. Ти втратив всі новорічні свята, всі святкові корпоративи. Ти вже порахував збитки?
- Я їх ніколи не рахую. Я просто порахував всі ті приємні моменти, коли я б міг побути з рідними. Я ще ніколи на Святвечір не був сам.
Як мама пережила все це?
- Мама переживає, як звичайна мама: її хвилює все, що відбувається. Мама знає всю правду. І вона попереджала мене щодо того, з якими людьми я зв’язувався. А я на той час мами не слухав.
Мама не хотіла, щоб ти зв’язувався з Лесиком?
- Я не буду про це зараз говорити, бо я не хочу жити образами. Я просто хочу наголосити: запам’ятайте: у вас є діти, у вас є онуки, і колись вам буде соромно за свою поведінку, а вам вже далеко за 50! Прошу, візьміть себе у руки!
