Марічко, рада вітати тебе на батьківщині, у карпатах! Ти справжня гуцулка. Тягне сюди?

-Абсолютно. Повні рукави таких приколів, тут дуже багато місць сили, така енергетика, що лікується все за декілька секунд. Я фанатію від відпочинку, коли навіть не миєш голову та не чистиш зуби. І не паришся, бо це круто. 

Куди ти їздиш відпочивати?

-Там на горбі, там на горбі. Де хочеш можеш собі просто їхати. Є садиби,  можна зупинятися, ловити форель, смажити. Місць повно. Можна постукати в любу хату і тебе приймуть, якщо що.

Взагалі гуцули гонорові, з міцним характером. 

-Це йо.

Ти розумієш, що саме ці риси цього характеру тобі допомагають у шоу-бізнесі?

-Принаймні, відстоювати свою позицію так точно. Історія показує, що ніякі політичні сили не могли перетягнути на свій бік, вони собі на умі. Я горжуся таким норовом своєї крові і перчиком.

У Карпатах живуть мольфари. Ти зверталася колись? 

-Я взагалі боюся таких штук, знаю, що тре йти до церкви і це я роблю.

Яка улюблена пора у Карпатах?

-Подивіться, покажіть людям, що робиться. Тут взимку лижі, а восени гриби. Причому,  вони справжні, екологічно чисті. Бувають просто гігантські. Влітку, само собою, річка, я люблю на Говерлу підійматися, вже 8 разів підіймалася.

Що повинна робити справжня гуцулка?

-Треба вміти ґаздувати. 

Що це таке?

-Це варити їсти, дивитися за курями, свинями, коровами. Все треба. І коня на скаку зупинити. 

А ти вмієш їздити на конях?

-Я ж справжня гуцулка, я вмію все.

Ходімо перевіримо.

А як мого коня звати?

-Любимир.

Бачиш з якими китицями красивими!

-Фешн, Катю.

-Я завжди тебе, Катю, так боялася. Ти мені завжди такі питання ставила. І чи могла б я подумати, що ми з тобою в такій нормальній обстановці. 

Будемо в Карпатах кататися на конях?

-Щастя є. 

А ти пам’ятаєш, коли ти вперше у Карпатах так їздила на конях? 

-Хіба що була мала. А коли підросла, ми знімалися з Валерієм Харчишиним у фільмі «Легенда Карпат». В мене там за сюжетом весілля з нелюбим, і я сиділа на конику.

Ти не думала завести власного коня, поставити у стайню? 

-Мені цікаво, де б я мала у квартирі на Теремках тримати коня. Коли я стану заможна,  шанована пані, в мене буде хата, стійло, то  б завела. Та нащо коня у Києві? Тут - інша справа. Тату колись подарували коня, так він його і не забрав.

Якщо борсувати на коні – щвидко, чи повільно, як ми зараз? 

-Вал’яжно. Я швидкість люблю на залізному коні. 

Бачиш - у дерево вдарила блискавка, можна трембіту робити.

-Ого, які знання.

В мене ж чоловік гуцул.

-А звідки Юра?

З Франківська!

А тепер проїдемось на фірі?

-Ти мене часто питаєш про весілля. Коли в мене буде весілля, я буду його точно у Карпатах святкувати. 

Ти, мабуть, була безліч разів на весіллі у Карпатах?

-Звичайно. Вперше була на весіллі у своєї сестрички. Там був такий Петро, в нього закохана була. Мені було 4 роки, була страшна любов. А на весіллі він цілувався з дружкою, розбив вщент всі мої надії. Переключилася на Леонардо ді Капріо. Це чистий фарт бути тут та жити тут, а бути звідси - подвійне коло.

Які ж гори без музик? Вітаємо!

На своїх концертах ти співаєш народних пісень, а з гуцульськими музиками співала? 

-Можемо зараз заспівати пісню у 4 акорди.

Поїхали! 

Тебе останнім часом порівнюють з Ріаною, ти сама часом жартуєш, що є українською Ріаною. 

-Саша Пономарьов взяв та пожартував невдало: «Чуєш, мала, ти що - якась Ріана для бідних, чи що?» А я кажу: «Добре, що не Алла Кудлай для багатих». Можливо, є якась схожість, бо у Нью-Йорку мені якісь хлопці про це казали. А в музиці вона мені дуже подобається, деякі її речі. Її хіп-хоп.

Ти і реп читаєш. Потапа хочеш посунути з його п’єдесталу?

-Це взагалі дуже легко, давайте когось покруче. 

Як же ж у Карпатах без гуцульських страв: банош, сало. 

-Ремарочка: це м’ясо білого ведмедика.

Знайом нас з гуцульською кухнею.

-Що я найбільше люблю - сири, у нас тут бринза є, солений. Ще дуже люблю вурду.

Ти вмієш готувати?

Звичайно, що вмію. Пощастить тому прекрасному чолов’язі, якому дістанусь я,  як дружинонька, бо я дуже добре готую.

Ти для дівчини, яка їсть гуцульські страви - дуже струнка. На тебе це не впливає, це генетика?

-Я всіядна полігамна гурманка, їм все, дуже люблю їсти. Доводиться іноді й ужимати себе у чомусь. Спробуй м’ясо білого ведмедика з цибулькою.

Смачно. Дякуємо за гуцульську гостинність!

-З пустими руками звідси не підеш. Маю презент: я збирала, Юрко сушив гриби. І смерековий мед. Лакшері, екслюзивний. Натур-продукт.