Гори, коні та «м‘ясо білого ведмедика»: Марічка Яремчук показала Каті Осадчій рідні Карпати
Співачка провела «Світському життю» екскурсію Верховиною
Марічко, рада вітати тебе на батьківщині, у карпатах! Ти справжня гуцулка. Тягне сюди?
-Абсолютно. Повні рукави таких приколів, тут дуже багато місць сили, така енергетика, що лікується все за декілька секунд. Я фанатію від відпочинку, коли навіть не миєш голову та не чистиш зуби. І не паришся, бо це круто.
Куди ти їздиш відпочивати?
-Там на горбі, там на горбі. Де хочеш можеш собі просто їхати. Є садиби, можна зупинятися, ловити форель, смажити. Місць повно. Можна постукати в любу хату і тебе приймуть, якщо що.
Взагалі гуцули гонорові, з міцним характером.
-Це йо.
Ти розумієш, що саме ці риси цього характеру тобі допомагають у шоу-бізнесі?
-Принаймні, відстоювати свою позицію так точно. Історія показує, що ніякі політичні сили не могли перетягнути на свій бік, вони собі на умі. Я горжуся таким норовом своєї крові і перчиком.
У Карпатах живуть мольфари. Ти зверталася колись?
-Я взагалі боюся таких штук, знаю, що тре йти до церкви і це я роблю.
Яка улюблена пора у Карпатах?
-Подивіться, покажіть людям, що робиться. Тут взимку лижі, а восени гриби. Причому, вони справжні, екологічно чисті. Бувають просто гігантські. Влітку, само собою, річка, я люблю на Говерлу підійматися, вже 8 разів підіймалася.
Що повинна робити справжня гуцулка?
-Треба вміти ґаздувати.
Що це таке?
-Це варити їсти, дивитися за курями, свинями, коровами. Все треба. І коня на скаку зупинити.
А ти вмієш їздити на конях?
-Я ж справжня гуцулка, я вмію все.
Ходімо перевіримо.
А як мого коня звати?
-Любимир.
Бачиш з якими китицями красивими!
-Фешн, Катю.
-Я завжди тебе, Катю, так боялася. Ти мені завжди такі питання ставила. І чи могла б я подумати, що ми з тобою в такій нормальній обстановці.
Будемо в Карпатах кататися на конях?
-Щастя є.
А ти пам’ятаєш, коли ти вперше у Карпатах так їздила на конях?
-Хіба що була мала. А коли підросла, ми знімалися з Валерієм Харчишиним у фільмі «Легенда Карпат». В мене там за сюжетом весілля з нелюбим, і я сиділа на конику.
Ти не думала завести власного коня, поставити у стайню?
-Мені цікаво, де б я мала у квартирі на Теремках тримати коня. Коли я стану заможна, шанована пані, в мене буде хата, стійло, то б завела. Та нащо коня у Києві? Тут - інша справа. Тату колись подарували коня, так він його і не забрав.
Якщо борсувати на коні – щвидко, чи повільно, як ми зараз?
-Вал’яжно. Я швидкість люблю на залізному коні.
Бачиш - у дерево вдарила блискавка, можна трембіту робити.
-Ого, які знання.
В мене ж чоловік гуцул.
-А звідки Юра?
З Франківська!
А тепер проїдемось на фірі?
-Ти мене часто питаєш про весілля. Коли в мене буде весілля, я буду його точно у Карпатах святкувати.
Ти, мабуть, була безліч разів на весіллі у Карпатах?
-Звичайно. Вперше була на весіллі у своєї сестрички. Там був такий Петро, в нього закохана була. Мені було 4 роки, була страшна любов. А на весіллі він цілувався з дружкою, розбив вщент всі мої надії. Переключилася на Леонардо ді Капріо. Це чистий фарт бути тут та жити тут, а бути звідси - подвійне коло.
Які ж гори без музик? Вітаємо!
На своїх концертах ти співаєш народних пісень, а з гуцульськими музиками співала?
-Можемо зараз заспівати пісню у 4 акорди.
Поїхали!
Тебе останнім часом порівнюють з Ріаною, ти сама часом жартуєш, що є українською Ріаною.
-Саша Пономарьов взяв та пожартував невдало: «Чуєш, мала, ти що - якась Ріана для бідних, чи що?» А я кажу: «Добре, що не Алла Кудлай для багатих». Можливо, є якась схожість, бо у Нью-Йорку мені якісь хлопці про це казали. А в музиці вона мені дуже подобається, деякі її речі. Її хіп-хоп.
Ти і реп читаєш. Потапа хочеш посунути з його п’єдесталу?
-Це взагалі дуже легко, давайте когось покруче.
Як же ж у Карпатах без гуцульських страв: банош, сало.
-Ремарочка: це м’ясо білого ведмедика.
Знайом нас з гуцульською кухнею.
-Що я найбільше люблю - сири, у нас тут бринза є, солений. Ще дуже люблю вурду.
Ти вмієш готувати?
Звичайно, що вмію. Пощастить тому прекрасному чолов’язі, якому дістанусь я, як дружинонька, бо я дуже добре готую.
Ти для дівчини, яка їсть гуцульські страви - дуже струнка. На тебе це не впливає, це генетика?
-Я всіядна полігамна гурманка, їм все, дуже люблю їсти. Доводиться іноді й ужимати себе у чомусь. Спробуй м’ясо білого ведмедика з цибулькою.
Смачно. Дякуємо за гуцульську гостинність!
-З пустими руками звідси не підеш. Маю презент: я збирала, Юрко сушив гриби. І смерековий мед. Лакшері, екслюзивний. Натур-продукт.