Леся Нікітюк розповіла, як святкувала день народження з Олею Поляковою у караоке

"Тут мені телефонує Полякова з привітаннями і каже..."

Поділитися:

Лесю, як правило, високим дівчатам не так легко купити одяг: короткі рукави, короткі штани. З якими труднощами стикаєшся ти? Який відсоток одягу ти перешиваєш під себе?

- Зараз уже не перешиваю, хоча колись це робила! Колись ми з мамою робили джинси з леопардовими вставками внизу або з бахромою.

Ти взагалі славишся тим, що сама собі шиєш сукні, перешиваєш старі мамині сукні. Тобто, ти в еко-тренді, суть якого не викидати речі, а перешивати. Ти зараз одягаєш сукню, яка зшита з сукні мами… Скільки їй років?

- Сукні 38 років! Колись була дуже відома японська фірма «Chori», яка шила вироби з відбірних тканин, з якісного люрексу, з добірної бахроми. Мамина сукня була саме цієї фірми, з шифону. Пройшло 38 років – і вона взагалі не зіпсувалася, ми просто перешили її на сучасний лад. Таким чином ми переробили вже більше п’ятдесяти суконь! Наприклад, висить сукня два роки – ми її  перешили, нашили нові рюші, скомбінували з аксесуарами – і новий образ готовий!

Зовсім нещодавно вийшло твоє нове телевізійне шоу, для якого ти сама заспівала саундтрек. Не знайшлося в українському шоу-бізнесі співачки, яка могла б так гарно заспівати, як ти…

- Я вирішила, що буде швидше, якщо я за ніч сама щось зроблю і просто скористуюся допомогою друга. Цим другом виявився Руслан Квінта, який написав дуже душевну музику. Також я зателефонувала Тетяні Решетняк, співачці TAYANNA, і попросила кілька рядків для пісні. Вона написала мені кілька слів, але я зрозуміла, що не зможу співати те, що напише інша людина. Тож, я дописувала текст сама, так і народився приспів: «Ями на дорозі, ями»… Після конфлікту з Владом Ямою, у душі «засіла» образа, тому я вирішила це поєднати.

Українські телеведучі час від часу стають співаками. Чи немає у тебе таких амбіцій?

- Можливо, будуть якійсь пісні, але вони будуть не для того, аби потім виступати на сцені і збирати стадіони. У нас же тільки Оля Полякова збирає стадіони, я туди не збираюся! Я хочу робити свою роботу комплексно.

Не так давно у тебе був день народження. Ти вирішила його відсвяткувати у караоке. Святкувала на повну: з Олею Поляковою, танцями на столах… Чия була ідея з караоке?

- З дитинства я співала, коли мама грала на баяні. Коли з’явилося караоке, то воно стало для мене місцем, у якому я відводжу душу. Я не ходжу по нічним клубам, а от караоке – це душа, де я можу трошечки попрацювати над своїм голосом. Я вирішила зробити день народження в оточенні найближчих людей. Тут мені телефонує Полякова з привітаннями і каже: «Чи є у тебе пуста тарілка?», я кажу: «Знайдемо!», а вона мені: «Я не сама, а з чоловіком та дітьми», «Ну що ж, йди!».

Що друзі дарували на день народження?

- Коштовності, політ на повітряній кулі, дуже класні сервізи, якісні килими.

Це ж було не весілля…

- Ну, у нас так дарують! Це незмінна традиція!