Дмитре, я тебе вітаю! Чи міг ти уявити - 10 тисяч людей, Київський Палац Спорту! Один з найбільших майданчиків! Далі тільки «Олімпійський»!

-Сьогодні з командою дивилися і я кажу: «Три кроки до «Олімпійського». Так близько, але так далеко». А потім думаю: чому далеко? Ми нещодавно давали концерт у Sentrum.  

Так то ж зал на дві тисячі людей, а тепер – на десять. 

-Так, мріяв про такий розмах, в голові інсталював. Знаю, що всі наші думки матеріальні.

Бачиш, я сьогодні у шапці - а ти - без. Скільки вбрань змінив протягом концерту?

-Два, та це ж не показ.

Ти ж такий модний. В тебе халати тепер є, не тільки капелюхи.

-Ми зробили ось такі очі. Ніби я всіх бачу, куди б не повернувся.

Ти - перший артист, хто на свій концерт запросив увесь український шоу-бізнес. Облаштував для них спеціальну зону, спеціальні столики, офіціанти. Як правило, всі запрошують або друзів, або взагалі не запрошують.

-Я дуже радий, що відгукнулось так багато колег. Вони дійсно сьогодні тут. Для мене це велика честь, я вважаю, що зараз новий час. Мені не імпонує, що досі існує якась нездорова конкуренція. Мені здається, що молоді артист мусять відчувати, що в одній обоймі, ми мусимо буди солідарні. Весь час зустрічаємося на одній сцені, навіщо якісь контри та негаразди? Мусимо, принаймні, товаришувати.