Ніно Митрофанівно, вітаю вас!

-Вітаю, Катю!

Хто заточив вас у ці мури? Чи за власним бажанням?

-Сюди добровільно ніхто не прийде. Ось повинно боліти.

Знайомте нас, хто знущається над народною артисткою України? Над Героєм України?

-Ми виздоровлюємо, ми не знущаємося.

-Сергій.

Катя!

В це важко повірити, але днями ви святкуєте ювілей -70 років. Ви в такій чудовій формі. Ці тренування допомагають? Як давно тренуєтесь?

-Майже місяць.

Це насправді альтернативна методика, бо є пілатес, йога. Більш класичні методики, а ви так екстремально - і одразу іноваційні методи.

-В принципі, я не дуже знала, як це, а коли вже прийшла, то здаватися не хотіла. Якщо вже прийшла то повинна спробувати.

-А тепер  робимо «павучка».

-Щось хруснуло, де?

-У спинці.

-Звісно, йде виправка.

Людина-павук, можете скоро на своїх концертах літати, як під куполом Палац «Україна».

-В мене був такий момент, що я зачепилася за провода від мікрофону і так полетіла! Майже у яму влетіла, тож, перша спроба була вже.

Ваші ровесниці у світовому шоу-бізнесі, наприклад, Шер, вони не вилазять від пластичних хірургів. Вам ніколи не хотілося щось собі зробити?

-Я перед дзеркалом якось себе підтягнула, подивилася – погано.

Тобто, ви вирішили до спорту вдатися?

-Це потрібно бути сміливим. Я знаю, що боженька тобі дав своє, те й бережи. А ще ж є креми. Сметана, полуничка, ось так природі допомагаю.
Коли я дивилася по телебаченню, то це виглядало дуже легко.

А мені не виглядає! Виглядає так, що для цього потрібні неабиякі зусилля та сила.

-Ні. Нормально, чесно, тілу легко.

-Просто у Ніни Митрофанівни співвідношення маси тіла та м’язів дуже добре. Не дивлячись на вік.

Тобто, Ніна Митрофанівна у чудовій фізичній формі.

-Так, вона великий молодець!

Ви завжди на сцені на величезних підборах.

-Це  тримає осанку.

Зараз ви активно готуєтеся до ювілею, і до занять спортом додалася дієта.

-Їм, що є, але у нас в хаті так заведено, що повинно бути багато салатів, каша гречана. Менше м’яса.

Тут навіть цукерки дієтичні, це приманка щоб приходили на заняття знову.

-Це все з сухофруктів.

Ви з чоловіком разом 45 років. У чому секрет цих стосунків?

46 років. До цього ми 3 роки ми зустрічалися чітко, цнотливо, до штампу. Не дай бог щось спеціально робити. Ні. У нас усі люди творчі. Ми як німці живем, як моя мама в селі жила: зварив і з’їв, у нас дуже весело, у нас веранда на вулиці і двір.

Ваша донька Тоня пішла вашим шляхом, вона співачка. А хотілося, щоб онучки також співали?

Саме цікаве, що і Тоня до 3 років мовчала не співала. Вона першу пісню співала Алли Пугачової. Вона не чула моїх пісень, у нас і техніки не було, згадайте, яка бідність була при радянські владі. Ніякого магнітофона. Нічого не було у хаті. Ми жили від зарплати до зарплати. Я так жила 42 роки. Ніякого бізнесу, нічого не було, ніколи ніде не виїжджали.

А онучки будуть продовжувати?

Одна вже не буде. В неї після мутації такий бас, хоча увечері може щось заспівати високим таким дискантом. Я питаю: «Так що - у нас вершечки?» Колись, може, витягну її.

Хто з молодих виконавців вас надихає? Хто вам подобається?

Христина Соловій. Дуже цікава саме в цих лемківських розпівах. Хоч вона сама галичанка, але вона так цікаво виспівує, і повторити її дуже важко, імпровізує правильно на сцені, в неї природа хороша та інтуїція.

Ваш син пішов у ченці. Ви з ним говорите про життя? Як складаються з ним ваші стосунки?

Нормально. Він же художник по природі. Закінчив художню академію і мріяв, що буде розписи робити, ікони розписувати. А вийшло майже з іншого боку, його зробили просто робочою людиною. І коту під хвіст ця його наука. Зараз він залишив монастир, але залишився монахом. Все рівно, як він дав обітницю, так і живе. Їздить у Ніжин на служби у звичайну церкву, йому це подобається. Навчився на машині їздить. Потихеньку я його втягую в наше життя.

Про що мрієте у свій ювілей?

Хочу дочекатись від молодшої онуки – заміж віддати. В мене багато мрій, я дуже мрійлива людина, хочу щоб син другий одружився, монах не може одружитися, хоча Боженьку це не потрібно, я це знаю точно, ніде не написано, в жодному постулаті не написано. Мрію, щоб син другий одружився, щоб я дочекалася онуків. Для мене нагорода в цьому житті - це продовження мого роду.

Ми вам бажаємо многая літа. Зичимо вам здоров’я!