Миколо, вітаю з народженням сина! Народжувати ви подалися до Америки, до Маямі. Всі, хто народжується в Америці, отримують американське громадянство. Чи він вже американець? Чи ви прилетіли вже з дитячим американським паспортом? 

Це міжнародний паспорт для пересування. Ти з цим тревел-паспортом можеш їздити без візи, у ті країни, в які дозволяється. Але нічого більше, це більше задоволення. Я хотів, щоб моя дружина народжувала у комфорті, щоб не було ускладнень при пологах. Це були її перші пологи. І я не хотів ніяких травм. Усі запитають: «У вас була післяпологова депресія?». Ми дуже дивувалися, бо у Маямі немає післяпологових депресій. Як тільки народився син, мені дали омара та шампанське. 

Ти був присутній на пологах?

Так, і перерізав пуповину. Син дуже характерний хлопчик. Причому, з першої секунди народження. Він себе обпісяв одразу ж. Потім я його підняв під ручки і в нього так носик піднявся догори, я подивився – і він для мене був схожий на смурфика, як у мультику. Такий поважний смурфик, не вистачало ще шапки.

Як у побутовому сенсі змінилося життя? Адже раніше ти міг у своєму цьому закладі проводити ночі, насолоджуватися своїм життям, бо твій старший син живе з попередньою дружиною.

У перший день було складно, бо потрібно було розуміти, як його правильно сповивати. Він був маленький, вміщався в мою долоню. У госпіталі перші два дні мене вчили його правильно сповивати, правильно опускати пеніс, це потрібно робити вниз. Бо коли я вперше одягав памперс, він упісявся весь, а потім нам медсестра-українка, яка там трапилася, пояснила, що важливо спочатку загортати під спинку, потім опускати приборчик донизу і закривати липучками.

Я так розумію, що ти вже навчився і купати, і гуляти, і одягати на вулицю.

Усі ці технологічні процеси я освоїв, ми принципово не беремо няню, щоб відчути усі батьківські почуття. Я заколисую. Одного разу я заколисував 8 годин, був стан легкого сп’яніння без алкоголю. І це було важко. Добре, що я спортсмен у минулому.

Різниця у віці між тобою та молодою дружиною – 22 роки. Чи є, так би мовити, труднощі перекладу? Чи є труднощі у спілкуванні, зважаючи на таку величезну різницю у віці?

Ми на одній хвилі, любимо один одного – і це найголовніше.

Своїй майбутній дружині ти робив пропозицію руки і серця у Парижі. А яким було весілля? Адже попереднє весілля ти робив ось на цьому місці, гучно, з артистами.

Я навіть побудував його для свого другого весілля. Але, як показало життя, не у грошах щастя, і не ми визначаємо довговічність наших стосунків. Щось там зверху.

Яким було третє весілля?

Ми запросили небагато друзів, у неї була дуже гарна сукня, вона сама її знайшла. Це було перше весілля в моєму житті, де я не вникав, людина зробила все сама. Сама обрала обручки. Тому що каже: «Якщо ти обереш, а мені не сподобається, я не зможу тобі сказати, що це мені не подобається». Я кажу: «Нічого не зрозумів, але добре». Тому вона все робить сама, я тільки погоджуюся, навіть якщо не хочу. Тому що я хочу, щоб вона була поруч зі мною щаслива.