«З синенької перетворюєшся на рожевеньку…»: 65-річна Любов Успенська розповіла про свої молодильні процедури
"Навіть не треба нічого робити!"
Любове, ви вперше на фестивалі Лайми Вайкуле. Чи приятелюєте ви?
- І точно не останній раз! Я сподіваюся, що ще приїду наступного року і заспіваю українською мовою.
Почали згадувати мову?
- Потрібна практика! Дайте мені два роки, і я буду розмовляти українською дуже добре! Я буду співати українську пісню, яку написав мій друг з Одеси. Українці в Одесі сказали, що не очікували, що я ще пам’ятаю українську мову і що в мене навіть вийшло без акценту!
Можливо, дехто з ваших сучасних прихильників не знає, що ви народилися у Києві, закінчили Київський інститут музики імені Р. М. Глієра. Цієї осені у вас ювілейний тур Україною…
- Колись, коли я ще жила в Києві, я приходила на концерти в Палац спорту і думала: «Як круто співати у Палаці спорту!». І от настав момент, коли я сама буду там співати.
А однокласники, одногрупники, сусіди будуть на концерті?
- Найголовніше, щоб колишні чоловіки не приходили, не діставали!
Ви починали виступати приблизно в один й той самий час з Лаймою Вайкуле, але на різних півкулях – ви в Америці, а Лайма у Латвії. Чи пам’ятаєте ви, як ви дізналися одна про одну?
- Коли я почула її пісні на музику Раймонда Паулса, коли ми ще жили в Америці…Я навіть у ресторані співала її пісень. Коли я співала в Лос-Анджелесі в ресторані Palm Terrace, я зайшла до зали, і у залі сиділи Лайма з чоловіком. Вони скромно сиділи, наші емігранти не одразу зрозуміли, хто це… І я візьми та заспівай – «Скрипаль на даху», «Чарлі»… Я в такий спосіб показала, що ми її знаємо, любимо, і навіть не зважаючи на те, що живемо за океаном, ми і там встигли почути її голос та її пісні. Я спитала Лайму, чи не хоче вона вийти на сцену заспівати, але вона мені відмовила.
Що потрібно робити, щоб залишатися у формі і вести постійну боротьбу за красу і молодість? Що саме робите ви?
- Друзі, на сьогодні стільки методів, стільки інновацій, стільки всього вигадали… Навіть не треба нічого робити: прийшла, лягла, тобі щось укололи, ти заснула і прокинулась вже королевою. Правда, тижні два синенька така, але потім з синенької перетворюєшся у рожевеньку…
Чим більше років, тим довша спідниця…
- Це не про мене! Розумієте, у будь-якому віці, якщо жінка може собі дозволити вдягатися, так як вона вдягається, ніхто не може вказувати, що їй робити, якої довжини спідницю носити. Та я й в трусах вийду, якщо буде треба!
Можна тільки уявити, якого розміру ваша гардеробна кімната.
- Вона велика, триста метрів. Але вже треба розширювати…Я купила цей будинок тільки через гардеробну. Визнаю, що я лоханулася!
Багато хто їздить до Юрмали як на дачу. Чи є у вашому житті місце, куди ви можете поїхати як на дачу й просто відпочити?
- До себе додому! У мене гарна хата, гарна дача, гарний сад… Я люблю саджати квіти. І в Києві коли ще жила, я любила саджати. Ця звичка в мене лишилася. Я своєму садівникові не дозволяю поливати квіти, і кажу: «Не позбавляй мене мого єдиного улюбленого заняття!»
