Результат проявиться не одразу: експерти оцінили наслідки спецоперації підриву Кримського мосту

Операція, яка тривала кілька місяців, стала третім прицільним ударом по цій критичній логістичній артерії ворога.

Перший вибух прогримів о 4:44 ранку. За офіційною інформацією, українські агенти заклали під водою 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті. Голова СБУ генерал-лейтенант Василь Малюк особисто координував хід операції та наголосив, що Кримський міст є абсолютно легітимною військовою ціллю:

«Жодним незаконним обʼєктам рф немає місця на території нашої держави. Тому Кримський міст - абсолютно законна ціль, особливо зважаючи на те, що ворог використовував його як логістичну артерію для забезпечення своїх військ», — заявив Малюк.

Це вже третє ураження Кримського мосту з боку українських сил — після вибуху вантажівки у жовтні 2022 року та атаки морськими дронами у липні 2023-го. Попри гучні заяви Росії про багатоешелонну оборону, в тому числі підводну, українські спецслужби знову змогли обійти всі системи захисту.

Водночас, офіційні російські структури не підтвердили факт вибуху на мосту. Зранку 3 червня рух через Керченську протоку тимчасово призупинили, але вже до 9:00 за московським часом міст відкрили знову. Причиною зупинки оголосили «збиття дрона».

У соцмережах тим часом масово поширюються жарти й меми, серед яких — фото з вантажівкою, що їде під водою. Але гумор не применшує значення події.

Чи функціонуватиме міст надалі?

Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук у ефірі марафону Єдині новини наголосив, що такі операції мають набагато ширше значення: За словами експерта, пошкодження опор це — масштабування попереднього успішного досвіду.

«Можливо, це непомітно на поверхні, але ми бачимо, що після тієї операції ворог не експлуатує в повній мірі залізничне сполучення через так званий Кримський міст. Тобто результат є. Зараз йдеться про опори, а це може бути використання вже випробуваного кейсу, щоб і надалі знижувати логістичні можливості. Адже цей міст залишається артерією, яка з’єднує територію РФ з тимчасово окупованим Кримом. Зменшення потоку зброї й особового складу — це завжди корисно для України», — наголосив речник ВМС

На думку експерта, наслідки можуть проявитися не одразу, але зменшення вантажопотоків та труднощі в перекиданні військової техніки вже мають місце, як і після попередніх атак.

Кримський міст, як неодноразово наголошувала російська сторона, є одним із найбільш охоронюваних об’єктів. Російські чиновники, включно з головою окупаційної адміністрації Криму Сергієм Аксьоновим, раніше запевняли у повній захищеності об’єкта. Після вибуху 2022 року президент РФ Володимир Путін навіть підписав указ про посилення охорони мосту та створення багаторівневої системи оборони — з повітря, суші, моря й під водою. Але вона не спрацювала.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи відбудеться зустріч Путіна та Зеленського: про що домовились на переговорах у Стамбулі