ТСН ініціювала публічну дискусію, щоб підтримати українських вчених
Експерти розповіли, чому Національна академія наук потребує оновлення керівництва.
Телевізійна служба новин телеканалу «1+1» ініціювала публічну дискусію, присвячену перспективам розвитку та проблемам української науки. У круглому столі, який відбувся вчора у прес-центрі УНІАН, взяли участь представники виконавчої та законодавчої влади, наукова спільнота та журналісти.
Аби в черговий раз підтримати українських вчених, які попри кризу та відсутність належного фінансування досягають світових результатів, та допомогти вирішити проблеми, які заважають розвитку вітчизняної науки, ТСН залучив до публічного обговорення провідних експертів галузі.
«Недостатнє фінансування галузі призводить до «вимивання з України тисяч кандидатів наук, сотень перспективних докторів наук, які б могли стати одними з претендентів не тільки на Нобелівську премію, але й на величезну кількість інших міжнародних відзнак», - наголосив під час дискусії народний депутат, голова підкомітету з питань освіти Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Тарас Кремінь.
За його словами, позитивним є те, що Верховна Рада та уряд намагаються заохочувати молодих науковців. Зокрема, цього тижня уряд ухвалив рішення про надання 20 молодим докторам наук грантів по 150 тис. грн із державного бюджету на проведення власних наукових досліджень.
На його думку, у цьому є заслуга і програми ТСН-Тиждень, яка у своїх сюжетах звертає увагу на необхідність підтримки молодих науковців. Він також зазначив, що рік тому премією ВР була нагороджена і наймолодший доктор наук в Україні Ольга Броварець, сюжет про досягнення якої в науці останнім часом призвів до дискусії в суспільстві.
Для вирішення проблеми відтоку молодих вчених за кордон учасники обговорення вважають доцільним запозичення зарубіжного досвіду. Зокрема, на думку кандидата фізико-математичних наук Гліба Скоробогатька, який за кордоном займається наукою (Former PostDoc Freie Universität Berlin), Україні варто звернути увагу на досвід Китаю, де держава фінансує здобуття освіти в інших країнах, але за умови, що науковці повернуться на Батьківщину.
Учасники дискусії також звернули увагу на проблему непохитності складу української наукової еліти та необхідності омолодити її.
Те, що Борис Патон очолює Академію наук 55 років, - це скоріше не досягнення, а біда, бо кожна структура, яку очолює впродовж одного і того ж періоду одна і та ж людина, фактично не може бути динамічною, - зазначив заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха.
Крім того, під час круглого столу було зазначено, що держава не приділяє належної уваги науці.
«Одна з причин цього у тому, що між державою та системою Національної академії наук немає взаєморозуміння. Зараз є потреба у її розвитку, пропозиціях, концепціях. Втім треба розуміти, що НАН була створена за сталінських часів, коли все контролювала комуністична партія.
Відповідно коли цей контроль зник, вона фактично стала автономною, оскільки в Україні немає системи, яку можна назвати державною політикою у сфері наукових досліджень.
Закон «Про науку та науково-технічну діяльність» пропонує, яким чином вона може бути створена – через Національну раду, в якій рівною мірою будуть представлені державні управлінці та авторитетні науковці. Вони разом мають визначити потреби держави та потреби науки як такої, сфокусуватися на тих проектах та напрямах, які є важливими для нас. Наприклад, державі потрібно розвивати військову галузь, але не треба забувати, що потрібні і фундаментальні наукові дослідження. Імплементація норм, зазначених у Законі, є надзвичайно важливою для розвитку галузі», - вважає екс-міністр освіти і науки України Сергій Квіт.
Він також наголосив на необхідності зберегти Національну академію наук та не допустити поділ її землі та майна.
Під час обговорення учасники також зійшлись на необхідності налагодження ефективної співпраці між науковцями та мас-медіа – аби популяризація науки відбувалась не всупереч закритості наукових установ, а навпаки їх сприянню.
Підсумовуючи, шеф-редактор ТСН-Тиждень Роберт Опаленик зазначив, що мета цієї публічної дискусії полягає у стимулюванні позитивних змін та наданні нового імпульсу обговоренню питань науки у суспільстві.
Таким чином, ТСН продовжить пошук шляхів підтримання української науки та розглядає можливість проведення ще одного круглого столу, що має на меті знайти недержавне фінансування наукових досліджень.
Зазначимо, до участі у круглому столі були також запрошені представники Національної академії наук України та ІМБГ зокрема, однак вони виявилися закритими до діалогу та вирішили недоцільним брати участь у ньому.
