«Думав, завтра вже братимуть автографи»: Пономарьов, Бобул і Сумська розповіли, як пережили початок своєї слави
Українські артисти відкрили особисті історії про 90-ті: хто вже тоді жив розкішно, а кому довелося боротися за славу.
У новому випуску ЖВЛ представляє своїми спогадами про 90-ті поділилися Олександр Пономарьов, Дмитро Коляденко, Іво Бобул та Ольга Сумська.
Для кожного з них цей період став особливим: хтось саме тоді здобув першу популярність, хтось уже міг дозволити собі розкішні покупки, а хтось працював майже без відпочинку, щоб завоювати місце на сцені.
Олександр Пономарьов: «У 1993 році я вперше відчув себе зіркою»
Співак, який майже два роки не давав інтерв'ю, погодився зробити виняток заради розмови про 90-ті. Артист пригадав, що переломним для нього став 1993 рік, коли він переміг на фестивалі Червона рута в Донецьку.
«Коли я переміг на фестивалі Червона рута, тоді відчув свій офіційний статус співака на сцені. Пам'ятаю, мене всі вітали, і я подумав: Ну все, завтра вже в мене братимуть автографи», — розповів співак.
За словами Пономарьова, тоді український шоу-бізнес лише зароджувався, а артисти разом із продюсерами фактично створювали його власноруч.
«Було шоу, але ще не було бізнесу. Ми постійно думали, як зробити так, щоб це стало справжньою індустрією. Потім почали з'являтися платні концерти, і все поступово почало працювати».
Особливо тепло виконавець згадує фестиваль Таврійські ігри, який називає унікальним явищем для української музичної сцени. Попри непросту репутацію 90-х, артист переконує, що особисто для нього той період не асоціюється з небезпекою.
«На моєму шляху були люди, які не заважали, а навіть допомагали. Вони були шанувальниками й хотіли, щоб я для них співав».
Дмитро Коляденко: «У мене вже були долари, коли їх майже ні в кого не було»
Дмитро Коляденко згадує 90-ті з особливою теплотою. Саме тоді народився його син Пилип, а сам артист лише починав будувати кар'єру.
«Це дуже приємний час. Ще не було мобільних телефонів, були живі мої батьки. Я згадую ті роки з великою ностальгією».
Водночас Коляденко відверто визнав, що жив значно забезпеченіше за багатьох ровесників.
«Батьки працювали в Монголії, тому в мене були перші долари. В Україні їх майже ні в кого не було, а мені тато подарував сто доларів».
За словами артиста, він одним із перших мав японський телевізор, відеомагнітофон, мобільний телефон, модний одяг і дороге взуття.
«Казали, що я був мажорним хлопчиком. У мене вже були дублянки, гарне взуття, спортивні костюми. У театральному всі дивувалися, як я так одягаюся».
Іво Бобул: «90-ті були важкими роками»
Народний артист України Іво Бобул зізнається, що попри популярність саме той період став одним із найскладніших у його професійному житті.
«90-ті були важкі роки для мене. Це було становлення як співака, великі конкурси, через які потрібно було пройти».
Виконавець також пригадав, наскільки виснажливою була концертна діяльність.
«У колективі було приблизно 12 людей. Ми давали по три концерти на день: приїжджали, розвантажували апаратуру, знову завантажувалися й їхали далі. Це було дуже важко».
Ольга Сумська: «Я стала відомою після Роксолани»
Для Ольги Сумської 90-ті назавжди залишаться періодом стрімкого творчого злету.
«90-ті — це моє все. Саме у 1997 році після прем'єри Роксолани я стала дуже відомою акторкою».
З усмішкою вона згадує й перші мобільні телефони та пейджери, які тоді вважалися справжньою розкішшю.
«Коли з'явилися телефони-розкладачки, я почувалася королевою. А ще був пейджер. Зараз навіть важко уявити, що колись ми жили без усього цього».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перша ракетка України Еліна Світоліна перемогла екс-росіянку на старті американської серії
