19 вересня за новоюліанським календарем Православна Церква України вшановує мучеників Трохима, Саватія і Доримедонта, преподобномученика Зосиму, пустельника, а також благовірного князя Ігоря Чернігівського і Київського. Цього року дата припадає на суботу після Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. У народному календарі 19 вересня відоме як Трохимів день. Із цією датою пов’язували завершення сезонних робіт, підготовку до холодів і спостереження за природою.
Трохим, Саватій і Доримедонт жили в часи переслідувань християн. За церковним переданням, вони не зреклися своєї віри та загинули мученицькою смертю. Саватія схопили після відмови брати участь у язичницьких обрядах. Трохим також зазнав катувань, але залишився непохитним. Доримедонт був сенатором і таємним християнином. Він підтримав Трохима, після чого його самого викрили та стратили.
Цього дня також згадують благовірного князя Ігоря Чернігівського і Київського. Він жив у XII столітті та опинився в центрі боротьби за київський престол. Після політичних подій князь прийняв чернецтво, однак згодом був убитий у Києві. Церква вшановує його як страстотерпця.
Ще один святий цього дня, преподобномученик Зосима, пустельник. У народній традиції його ім’я згодом почали пов’язувати з бджільництвом, тому дата отримала окремі звичаї, пов’язані з медом і пасікою.
Головне народне застереження стосувалося важливих нових справ. Наші предки вірили, що розпочате цього дня може завершитися невдало або вимагати значно більше зусиль. Тому великі починання намагалися перенести, а час присвятити завершенню вже розпочатого.
Також не радили провокувати сварки, лихословити та навмисно загострювати стосунки. У народних уявленнях спокій цього дня допомагав зберегти добрі взаємини з близькими.
В окремих місцевостях існувало застереження не позичати сіль. Таку прикмету пов’язували з достатком у домі та побутовими уявленнями про те, що не варто віддавати частину свого добробуту. Це також народне повір’я, а не церковне правило.
До Трохимового дня селяни намагалися завершити основні сезонні роботи й підготувати господарство до осінніх холодів. Перевіряли запаси, приводили до ладу подвір’я, готувалися до зміни погоди.
Особливої уваги надавали пасіці. Бджолярі завершували сезонні роботи, оглядали вулики та заготовляли мед. Саме тому в народній традиції цей період пов’язували із Зосимою, якого вважали покровителем бджіл і пасічників.
День теплий і сонячний за народними уявленнями означав, що осінь ще довго тішитиме гарною погодою.
Вранці холодно вважалося ознакою раннього приходу зими.
Пішов дощ прогнозували ранній перший сніг.
Сильний вітер сприймали як передвісник холодної та вітряної зими.
На деревах з’явився іній пов’язували з очікуванням м’якої осені.
Журавлі рано відлетіли вважали ознакою швидкого похолодання.
Багато жолудів на дубах за давніми спостереженнями віщувало сніжну зиму та добрий урожай наступного року.
У народі також казали: «Який Трохим, така й зима». Звісно, це фольклорна прикмета, а не спосіб достовірно передбачити погоду.
19 вересня іменини відзначають Трохим, Саватій, Доримедонт, Зосима та Ігор.
Трохим - ім’я грецького походження, яке традиційно пов’язують зі значенням «годувальник».
Саватій - давньоєврейське ім’я, пов’язане зі словом «субота».
Доримедонт - рідкісне ім’я давньогрецького походження.
Зосима - ім’я грецького походження, яке пов’язують зі значеннями «живий» та «сповнений життя».
Ігор - ім’я давньоскандинавського походження, яке традиційно пов’язують з іменем Інгві та поняттям захисту.
Іменинникам бажають здоров’я, миру, родинного тепла, сили духу, добробуту та Божої опіки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли свято Віри, Надії й Любові та інші: церковний календар на вересень 2026 року – оновлені дати