Весна — це не лише пора року, коли природа оживає після зимового сну, але й час, багатий на народні звичаї та обряди. В Україні з давніх часів зустрічали весну з радістю та надією на нове життя. Розповідаємо про старовинні українські традиції, пов'язані з приходом теплого сезону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наскільки холодною буде весна 2024: до яких погодних умов готуватись
Одним із найвідоміших весняних звичаїв є співання веснянок, або ж гаївок. Ці пісні, що виконувалися дівчатами, вітали прихід весни, просили про щастя, добробут та хороший урожай. Чимало українців точно знають слова цієї пісні:
Десь тут була Подоляночка, Десь тут була молодесенька, Тут вона стояла, До землі припала, Сім літ не вмивалась, Бо води не мала.
Ой встань, встань, Подоляночко
Умий личко, як ту скляночку, Візьмися за бочки, Покажи нам скочки, Підскочи до раю, Бери ту, що скраю.
Також пекли жайворонків — здобні пташки з тіста. Їх давали дітям, а також підкидали вгору, закликаючи весну та просячи про багатий врожай.
На початок весни припадає Масляна — народне слов'янське свято, яке відзначається протягом тижня перед Великим постом. Воно символізує проводи зими та зустріч весни. Головним атрибутом є млинці, які символізують сонце — джерело тепла і життя, яке повертається з приходом теплої пори року.
У деяких регіонах України на свято Благовіщення водили весняне дерево. Це прикрашене стрічками та квітами дерево символізувало розквіт природи та давало людям надію на щасливе життя. Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на це свято, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, — будеш вродливою.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Коли садити тюльпани навесні, і як це правильно зробити
Великдень — це одне з найважливіших християнських свят, яке відзначає Воскресіння Ісуса Христа. Цей день сповнений духовної глибини та радості, а також багатий на народні звичаї та обряди.
Вербна неділя — це остання неділя перед Великоднем, що відзначає вхід Ісуса Христа в Єрусалим. Гілочки верби, які освячуються в церкві, символізують життя, яке перемагає смерть. Люди йдуть до церкви з вербою, щоб її освятив священник, а потім легко б'ють нею членів сім'ї, промовляючи:
"Не я б'ю, верба б'є, за тиждень — Великдень!"
Напередодні Пасхи у християнській традиції відзначають чистий четвер. За 3 дні до свята варто добре помитися та очистити свою оселю — так віряни фізично та духовно готують себе до Великодня.
Одним з найвідоміших символів Великодня є писанки. Ці розписані яйця уособлюють нове життя, яке дарує нам Христос своїм Воскресінням. Християни, а серед них і українці, традиційно дарують один одному писанки на знак віри, любові та добробуту. Неодмінним атрибутом Великоднього столу є паска. Цей солодкий хліб, прикрашений хрестом, символізує тіло Христа. Паску з крашанками та іншими наїдками обов'язково святили у церкві.
Після урочистої служби в церкві настає час для веселих розваг: катання яєць, биття крашанок тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Павуки, дідухи та два Святвечори: як відзначають зимові свята на Західній Україні
Юріїв день, що відзначають 23 травня, — одне з найдавніших українських народних свят, яке сягає корінням у дохристиянські часи. Це свято вшановує святого Юрія Змієборця, покровителя воїнства, хліборобів та домашньої худоби.
Традиції Юрієвого дня тісно пов'язані з весняним оновленням. На Юріїв день ранковій росі приписували цілющі властивості. Люди збирали її до сходу сонця, щоб вмитися та позбутися хвороб. Молоді дівчата вірили, що вмивання росою збереже їхню красу, а господарі кропили нею домашню птицю, аби вона плодилася.
Фото: Freepik