Івана Купала щороку святкують 7 липня, а в ніч з 6 на 7 якраз і відбуваються всі гуляння та обряди. Свято вважається старослов'янським, коли наші предки вірили, що нечисту силу відганяє вогонь і саме тому стрибають в цей день через багаття. Походить начебто від слова "купатися" (чи можна купатися на Івана Купала?), а також співзвучне з іменем старослов'янського бога квітів Купали. З приходом християнства свято приурочили до Різдва Іаонна Предтечі за церковним календарем, щоб закріпити традиціями нове значення.
Свято має яскраву обрядову частину: і стрибки через багаття, і плетіння вінків та ворожіння, і, звичайно, примовляння та пісні, якими так славиться український фольклор. Вірші на Івана Купала оспівують цю обрядовість та квітучу атмосферу свята.
У ніч на Івана Купала (текст пісні)
В ніч на Івана, тай на Купала,
Красна дівчинонька долю шукала
Ту, що їй мати в колисоньку клала.
В ніч на Івана, тай на Купала,
Снився їй сполох, дівчина встала,
В ніч на Івана, тай на Купала,
Дівчина долю в росах шукала.
Бігла крізь терни, терни тернові,
Ніженьки ніжні сколола до крові.
Впала додолу крові краплина,
Стала в тім місці біла калина,
Біла калина в квіті зірчастім,
Красна дівчина здибала щастя.
В ніч на Івана, тай на Купала,
Красна дівчинонька долю шукала.
В ніч на Івана, тай на Купала,
Дівчина долю в росах шукала.
ОЙ НА КУПАЛА
Ой на Івана та й на Купала,
Котилася зоря з неба, та у в воду впала.
А дівчина за водою пустила віночок,
Заплуталась ясна зірка в зелен барвіночок.
А дівчина-чарівниця на долю гадала,
Як узріла ясну зірку, так і заспівала.
У ВИШНЕВОМУ САДОЧКУ
У вишневому садочку
Скопаю я грядочку
Та посію квіточок
На Купайла на віночок.
НА ІВАНА, НА КУПАЛА
- На Івана, на Купала,
Що Іван діє?
- Гречку сіє.
- У нашої гречки гарні вершечки,
Було б тобі, Іванку, з нами гратися.
- На Івана, на Купала,
Що Іван діє?
- Пшеницю сіє.
- У нашої пшениці жовті косиці.
Було б тобі, Іванку, не купатися,
Було б тобі, Іванку, з нами гратися.
ОЙ НА ІВАНА ТА Й НА КУПАЛА
Там дівчина квіти збирала, в пучечки клала,
До річки несла, в воду пускала.
Ой зійди, сонце, світи, та не грій,
Щоб мій віночок та не згорів,
Щоб мій віночок живий зостався
Та милому в руки щоб дістався.
ХОДИЛИ ДІВЧАТА
Біля річки ходили дівчата — карі оченята,
Личка, мов яблука, брови чорненькі —
Дівчата ой які гарненькі.
Вони в зеленім лузі квіточки збирали,
Квіточки збирали, на хвилю, на воду кидали.
А віночки із ружі червоної,
Ромашки, зілля зелененького,
Волошки синьоокої, червоного маку.