Ведуча ТСН та 1+1 Марафон Марічка Падалко взяла відверте інтерв’ю у захисника острова Зміїний Влада Задоріна, який був там з перших днів повномасштабного вторгнення. Захисник розповів, як над українськими військовими знущалися в російському полоні за знамениту фразу «Рускій воєнний корабль…», як проходили 679 днів полону, чому і досі в нього немає жодної нагороди та про діяльність в тилу.
Влад Задорін — захисник острова Зміїний, український герой, який провів майже два роки в російському полоні, повернувся додому і, фактично, за життя став живою легендою України.
В інтерв’ю Марічці Падалко військовий розповів, як намагалися російські військові дізнатись, хто саме з військовополонених сказав ту легендарну для українського народу фразу про корабель. Наприклад, Влада особисто вісім разів возили на аудіоекспертизу.
«Брали мій голос. Я читав казки російською мовою і вони порівнювали мій голос із записом. Мене 8 разі возили. Я з першого разу зрозумів, що тут щось не так. І я кожного разу старався змінювати голос: десь тон змінив, десь інтонацію, щоб заплутати максимально» — поділився захисник.
Також Задорін розповів, як жив у полоні цілих 679 днів замість трьох очікуваних. Військовий зізнався, що за період перебування в полоні в нього було дві спроби суїциду. За його словами, перший раз був напередодні Нового року, а другий — після невдалого обміну, де лише його одного зі Зміїного не обміняли.
«Мене одного не обміняли і я на цьому фоні дуже засмутився, накрутив собі зайвого, думав, що, можливо, це я щось не те сказав, не те зробив, що це в мені причини… Я не враховував, що на це можуть впливати якісь зовнішні фактори. Вони не пояснювали, чому так сталося, бо вони самі того не знають» — розповів захисник.
Влад Задорін також поділився з Марічкою Падалко своїми планами на найближче майбутнє. Так, зараз військовий займається розвитком ветеранського руху Veterans HUB. Це одеська громадська організація, яка допомагає військовослужбовцям в реабілітації, надає юридичну допомогу, допомагає у відновлені ментального та фізичного здоров’я.
«Ми відправляємо наших хлопців у реабілітаційні центри, допомагаємо їх рідним. Також я працюю на напрямку з військовополоненими. Для мене це дуже важка справа, тому що я сам був військовополоненим, я знаю, що це таке, знаю, що їм потрібно», — поділився військовий.
Loading...