Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього належить до числа Дванадесятих і має особливий зміст: воно нагадує про силу Христового Хреста, який став символом перемоги життя над смертю та добра над злом.
Витоки свята сягають IV століття, коли свята рівноапостольна Олена, мати імператора Костянтина, під час паломництва до Єрусалима віднайшла Животворчий Хрест, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. У 335 році в Єрусалимі освятили Храм Воскресіння Господнього, а наступного дня патріарх підніс Хрест для поклоніння вірянам — відтоді й бере початок свято Воздвиження.
Назва «воздвиження» означає «піднесення»: священнослужителі показували святиню людям, щоб кожен міг приклонитися перед нею.
На Воздвиження Хреста Господнього віряни йдуть до храму, де відбувається особливе богослужіння з винесенням і піднесенням прикрашеного квітами хреста, перед яким усі вклоняються та моляться.
У народі існувала традиція освячувати трави та гілочки, якими потім обкурювали оселю й господарство для захисту, а також кропити дім свяченою водою. Вважалося, що цього дня змії йдуть у нори на зиму, тому люди уникали походів у ліс. Після Воздвиження не починали нових справ і уважно стежили за природою, роблячи прикмети на погоду восени та взимку.
День Воздвиження вважається строгим постом. Віряни утримуються від м’яса, молочних продуктів, яєць і навіть риби. Це робиться на згадку про страждання Ісуса Христа.
У піст зазвичай готують страви з круп, овочів і бобових: гречку з грибами, квашену капусту, овочеві голубці, картопляні страви. Традиційний напій цього дня — узвар.
Церква закликає провести день у молитві, смиренні й милосерді. Проте здавна існують і народні заборони:
Український народ завжди уважно спостерігав за природою на Воздвиження. Вважалося, що цього дня можна передбачити осінь і зиму:
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 15 вересня — яке церковне свято: чому в народі цей день називають Микита Гусятник та що не можна робити