Життя як у пеклі - це що покарання з неба? Невідворотність долі? Прокляття? Розплата за гріхи батьків?
Або просто невміння керувати своїм життям, неготовність брати на себе відповідальність за якість свого життя? Нелюбов до себе і своїх близьких? Надмірна концентрація на своїй персоні та повне ігнорування оточення?
Відповіді на ці запитання сьогодні намагаються знайти не тільки наші герої Міняю жінку - сім'я Тетяни та Віталія з Тернополя і сім'я Владислави й Олександра з Києва, а й ми з вами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як залишатися бажаною для свого чоловіка завжди
Одна з героїнь сьогоднішнього сюжету дивує своєю наївною впевненістю в тому, що весь світ повинен обертатися тільки довкола неї, що вона - центр Всесвіту. І байдуже, чи комфортно її оточенню, навіть найближчим, поруч з нею. Головне - бути в центрі уваги.
Така життєва позиція свідчить про егоцентризм, тобто нездатність оцінювати ситуацію з погляду інших її учасників.
На жаль, це зустрічається не так вже й рідко.
Але ж егоцентризм - це якість, яка є природною лише для дітей у віці від 2-х до 7-10 років.
Коротка довідка: Поняття Егоцентризм (лат. Ego - я, centrum - центр кола) ввів швейцарський психіатр Жан Піаже.
Вивчаючи особливості психічного розвитку дітей, він проводив експерименти, що дозволяють оцінити, чи здатна дитина усвідомлено поставити себе на місце іншої людини. Наприклад, дитині показували макет місцевості, що представляє якийсь ландшафт у мініатюрі: будиночки, дерева, гора тощо. Дитина розглядала цей макет з усіх боків, після чого розповідала, що саме бачить. Потім із протилежного боку садили ляльку, а дитя запитували, що воно бачить. Дитина знову описував побачене. Був зроблений висновок, що діти не можуть поставити себе на місце іншого. Ще один науковий досвід полягав у тому, що малюка запитували, скільки у нього братів або сестер. А потім ставили питання, скільки братів і сестер у його брата. Дитина завжди називала на одного родича менше, ніж в попередній відповіді, тобто себе вона не рахувала. Вона сприймала себе виключно як центральну фігуру, а не як ланку в загальному ланцюжку.
Егоцентризм демонстрували діти різних національностей, різного соціо-культурного середовища, з чого був зроблений висновок, що ця риса є віковою особливістю дитини. Як правило, до 12 років егоцентризм змінюється розумінням того, що інші люди мають своє, інше, ставлення до подій, що може дуже сильно відрізнятися від нашого. На це не можна не зважати. Але, як у будь-якому правилі, тут теж є винятки. Буває і так, що дитина росте, а разом із нею зростає і її егоцентризм.
Як же він проявляється?
- Основним симптомом егоцентризму є невситима жага уваги до своєї персони. Безглузде вбрання, ексцентрична поведінка, епатаж - все йде в хід для досягнення головної мети - бути поміченим, бути в центрі уваги. (Зауважте, до цього так прагне одна з героїнь сьогоднішнього сюжету).
- Вони схильні перебільшувати свої здібності та досягнення, щоб домогтися визнання. А щоб здаватися більш талановитими порівняно з іншими, вони, часом, занижують здібності інших людей, а то і висміюють.
- Насправді ж, корінь цієї проблеми часто криється в низькій самооцінці. За навмисною пихою і зарозумілістю можуть ховатися комплекси і невпевненість. В успіхах і досягненнях іншої людини вбачають загрозу своєму его, а як відомо, найкращий метод захисту - це напад. Тому егоцентрик часто критикує інших, адже цінність і таланти іншої людини можуть відсунути його в тінь, на узбіччя уваги оточення.
- Як правило, у нього ускладнене спілкування. Егоцентрична людина важко розуміє емоційний стан іншої людини, адже має свою картину світу, своє розуміння того, що відбувається. Вона не приймає іншу точку зору, крім власної. І це пекло для близьких! Або шлях до самотності!
Наша героїня Владислава говорить про те, що у неї було багато чоловіків. Вона пишається цим, і сприймає це, як доказ своєї привабливості. Але ж насправді, це - проблема. Це означає, що стійких, довгострокових, серйозних стосунків вона не вміє будувати. Адже стосунки - це велика праця, це дорога з двостороннім рухом. Для створення міцних стосунків потрібно вміти слухати і чути партнера, потрібно вміти відчувати його настрій та поважати його думки і бажання, вміти йти на компроміси і взаємні поступки. А кому сподобається, коли людина на перше місце ставить тільки свої інтереси?
Якщо людина живе за принципом: «Є два погляди - мій і неправильний», якщо людині здається, що у її близьких повинен бути графік, зручний тільки для неї, що вони повинні любити те, що любить вона, думати так, як думає вона - це тривожні прояви, з якими терміново потрібно щось робити.
Що ж робити, якщо егоцентризм маякнув вам своїми симптомами:
1. Для початку складіть список своїх сильних і слабких сторін. Проаналізуйте його.
2. Складіть список сильних і слабких сторін іншої людини (значимої для вас). Проаналізуйте.
3. Не скупіться на похвалу. Частіше хваліть домочадців і колег, оцінюйте їхню працю гідно, робіть їм компліменти, адже вони теж люблять увагу.
4. Спробуйте змінити свій графік, розклад, плани так, щоб вони стали більш зручними для інших, адже їх час також цінний, як і ваш.
5. Намагайтеся допомагати іншим, наприклад, запропонуйте самотній сусідці сходити до аптеки або крамниці. Спробуйте уявити, що відчуває самотня людина, якій бракує не лише уваги, а й, часом, і необхідних ліків.
А на завершення хочу запропонувати вам вправу, придуману доктором філософії Джині Грехем Скотт «Ототожни себе з іншим» або «Одягни чужу голову».
«Заплющіть очі й розслабтеся. Уявіть перед собою людину, яку вам хотілося б зрозуміти. Уважно придивіться до її обличчя. Зверніть увагу на її очі, вуста, риси обличчя. Придивіться, як вона усміхається.
Потім простягніть руки і «зніміть» її голову з його тіла, «одягніть» її на своє. Тепер озирніться і усвідомте, який вигляд має світ, якщо дивитися ЇЇ очима. Що ви бачите, чуєте, відчуваєте? Тепер ставте питання про ваше нове «Я» - про все, що ви хочете знати. Ставте питання від першої особи: «Що я хочу зробити?», «Де я жив у дитинстві?», «Чим я займаюся» тощо.
Не намагайтеся відповідати усвідомлено - нехай відповіді самі приходять у голову. Потім проговорите їх вголос.
Найголовніше - не забудьте «повернути» голову на місце! «Зніміть» чужу голову і «одягніть» її на тіло господаря. Потім поверніться в нормальний усвідомлений стан, розплющіть очі».
Пізніше, якщо зможете, попросіть підтвердження у цієї людини під час звичайної розмови, перевірте свою точність.
Із практикою ваші здібності будуть зростати, а звичка дивитися на все лише зі своєї дзвіниці, буде поступово змінюватися усвідомленням того, що інші люди бачать, відчувають і думають інакше.
І ще не варто плутати егоцентризм з егоїзмом.
Егоцентризм - це нездатність або небажання людини поставити себе на місце іншої та зрозуміти її точку зору. Егоїзм - поведінка людини, яка свідомо ставить свої інтереси вище інших, часто, на шкоду інтересам інших людей.
Безперечно, загальне в цих рисах одне - вони однаково ускладнюють життя нашим близьким, а отже, віддаляють нас від них. А це нам потрібно?