Перша варіація синьо-жовтого стяга з’явилася у 1848 році. Саме тоді Європу накрила “Весна народів” — найбільша в історії людства хвиля революцій. Поневолені нації вимагали політичних свобод, серед них були й українці Австрійської імперії. 2 травня 1848 було утворено революційний орган — Головну Руську Раду. Для розв'язання питання щодо національної символіки було створено окрему комісію. Вона постановила: національним прапором є золотий лев на синьому тлі. Колись це було гербом Руського королівства, який почали використовувати за правління Данила Галицького. Символіку трактували так: синій — спокійне мирне небо, жовтий — жага до просвітництва, а лев — сила та міць. Однак такий складний дизайн було досить не просто відтворювати, тому прапор спростили до знайомого нам варіанту. Так, 25 червня 1848 синьо-жовтий стяг уперше замайорів над львівською ратушею.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Акім Галімов розповів "Реальну історію" українського Севастополя
Прагнення до власної символіки було і на тій частині України, що була в складі Російської імперії. Після революції 1905-1907 та скасування указів, які фактично забороняли публічні прояви української мови та культури, почалася дискусія між інтелігенцією західної та східної України. Жителі Наддніпрянщини не сприймали лев як символ, адже через пропаганду не знали справжню історію Данила Галицького та його династії. А от колірна гама їм припала до душі — вона нагадувала небо та поле. Після утворення Української центральної ради та початку Української революції 1 квітня у Києві було проведено Народне віче. Це була масштабна маніфестація українців, яка спричинила хвилі мітингів у всіх містах України. Нарешті, спільний стяг об’єднав східну та західну Україну під час Акту Злуки 22 січня 1919 року.
Комуністи жорстоко переслідували культуру, тому прапор теж потрапив під заборону. Його символізм паплюжили у пропаганді, а за зберігання стяга навіть було кримінальне провадження. Попри це, були сміливці, які не боялися демонструвати свою позицію. Наприклад, 1 травня 1966, у важливий для СРСР День праці, над Київським Інститутом Народного Господарства (зараз КНЕУ) підняли синьо-жовтий прапор замість червоного УРСР. “Злочинцями” виявилися 2 студенти, яких засудили на 2 та 3 роки ув’язнення. Це не відокремлений випадок — такі протести постійно траплялися від Коломиї до Луганська.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як росія повторює методи анексії Криму та дискримінацію кримських татар: “Реальна історія” з Акімом Галімовим
24 липня 1990 року на Хрещатику двохсоттисячний натовп киян зібрався на акцію, аби змусити місцеву владу визнати національний прапор. Не отримавши нормальної відповіді від депутатів, мітингувальники о 19:00 біля Київради власноруч підняли освячений стяг зі Львову. Кияни цілодобово чергували біля прапора, аби комуністична влада його не зняла.
24 серпня 1991, у день проголошення незалежності України, великим синьо-жовтим стягом накрили трибуну у Верховній Раді. На легендарних кадрах з того дня видно таких видатних діячів, як В’ячеслав Чорновіл та Левко Лук’яненко.
9 листопада 1997 на борту космічного корабля “Колумбія” прапор України потрапив до космосу. Перший та наразі єдиний український космонавт Леонід Каденюк взяв у експедицію лише дві речі — том з творами Шевченка та національний стяг.
Дивіться повний випуск "Реальної історії" з Акім Галімов, що виходить з понеділка по четвер о 5:55 на "1+1 Україна":
Loading...