Орендний ринок в Україні давно живе за неписаними правилами, які рідко проговорюють вголос. Але їх добре відчувають на собі ті, хто шукає житло. Одне з таких правил – насторожене, а часом і відверто негативне ставлення частини власників до сімей з дітьми.
Формально це ніде не прописано, орендодавець має повне право обирати, кому здавати свою квартиру. Але коли причиною відмови стає саме наявність дитини, навіть немовляти, яке ще не ходить, то питання перестає бути суто побутовим.
Особливої гостроти ця тема набула на тлі масової внутрішньої міграції останніх років. Тисячі родин з дітьми змушені шукати нове житло в містах, куди раніше й не думали переїжджати, адже роблять це не з примхи, а під тиском обставин: обстрілів, відключень світла, наближення холодного сезону. У такій ситуації кожна відмова означає не просто незручність, а втрачений час і додатковий стрес.
У Сніданку з 1+1 поясниили, наскільки поширена ця проблема і через що доводиться проходити людям, які шукають житло з дітьми.
Пошук житла з малою дитиною на руках нерідко перетворюється на смугу перешкод ще до того, як справа доходить до перегляду квартири. Найпоширеніший сценарій виглядає так: людина телефонує за оголошенням, називає вік дитини і розмова обривається. Іноді відмова приходить одразу, деколи після кількох секунд мовчання на тому кінці дроту.
Аргументи на кшталт «у нас свої килимки, стільчик і ліжечко, дитина ще навіть не повзає» на рішення власника не впливали. При цьому чіткого пояснення, чому саме дитина є проблемою, рієлтори здебільшого дати не можуть – це радше загальна настороженість, ніж конкретна претензія.
Подібні історії періодично зринають і в соцмережах, збираючи десятки коментарів. Частина користувачів визнає: власник має право обирати орендарів на власний розсуд, це його майно. Але водночас багато хто звертає увагу на абсурдність ситуації, коли родина, яка виїхала з небезпечного міста, не може знайти дах над головою через те, що в неї є маленька дитина.
Окрема історія – родини, у яких до дітей додаються ще й домашні тварини. За словами рієлторів, комбінація «діти і домашні улюбленці» часто закриває розмову з власником ще на етапі першого дзвінка, навіть швидше, ніж згадка лише про дитину.
Звісно, тут логіка власників зрозуміліша, адже побоювання стосуються не так дітей, як саме наслідків проживання тварин: подряпаних меблів, запаху, шерсті. Але на практиці страждають від цього передусім родини для яких і діти, і улюблені домашні тварини – це одне ціле, від якого відмовитися заради оренди неможливо.
Показово, що ситуація суттєво відрізняється залежно від міста. Рієлторка з Ужгорода Галина Роман каже, що масової проблеми з відмовами сім'ям вона не бачить, натомість справжня біда регіону інша: катастрофічна нестача житла на фоні шаленого попиту. Квартир просто не вистачає на всіх охочих.
За її спостереженнями, відмови трапляються здебільшого тоді, коли йдеться про новобудову і першу здачу квартири в оренду. У такому разі власник, який щойно вклав значні кошти в ремонт, часто побоюється саме за стан житла, а не проти дітей як таких. При цьому, за словами рієлторки, у таких випадках зазвичай пропонують альтернативу, тобто схожі варіанти квартир, де заселення з дитиною не викликає заперечень.
Ще оптимістичніша статистика у рієлторки з Луцька Юлії Малик. За її даними, лише близько 20% власників відмовляють орендарям через дітей, тоді як решта 80% не мають з цим жодних проблем. Більше того, частина власників навпаки віддає перевагу саме сім'ям з дітьми, вважаючи їх надійнішими і відповідальнішими орендарями.
За словами Юлії Малик, ситуація суттєво змінилася порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Якщо на початку 2022 року категоричні відмови сім'ям з дітьми траплялися значно частіше, то зараз орендний ринок поступово адаптувався до нових реалій. Відмови, за її спостереженнями, частіше пов'язані саме з домашніми тваринами, ніж з дітьми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: