Десятиліттями нам говорили, мовляв, якщо хочеш зберегти гостроту розуму, то розгадуй кросворди. Ця ідея міцно вкоренилася в масовій культурі: люди щодня беруться за газету з олівцем у руці, а застосунки для «прокачки мозку» збирають мільйони завантажень.
Здається, усе логічно, адже мозок, як і м'язи, потребує тренувань. Але що, якщо ми всі ці роки тренували не те?
Нове дослідження британських науковців змінює правила гри. Виявляється, мозок тренує не сама головоломка, а зусилля, які ви докладаєте під час її розв'язання. Щойно завдання стає звичним і виконується майже на автопілоті, то користь зникає.
Нейродослідниця та тренерка з розвитку мислення Наталія Каді у Сніданку з 1+1 пояснила це просто: кросворд вимагає лише одного – пригадати слово. Тобто ви тренуєте навичку згадування, і нічого більше.
«Чим більше факторів ми залучаємо під час виконання роботи, тим краще тренуємо мозок», – каже експертка.
Показовий приклад також водіння автомобіля. Коли людина тільки вчиться, вона максимально зосереджена: кожен поворот, кожне перемикання передач вимагає свідомих зусиль. З досвідом усе це стає автоматичним. Те саме відбувається з будь-яким завданням для мозку: як тільки воно перестає вимагати концентрації, то нових нейронних зв'язків майже не виникає.
За словами нейродослідниці, якщо ви можете виконувати завдання і паралельно думати про щось інше, то воно вже не допоможе вам «натренувати» мозок.
Ключовий принцип у цьому випадку – це новизна та складність. Мозок розвивається тоді, коли залучає одночасно якомога більше своїх ділянок.
Вивчення іноземної мови
Дослідники Единбурзького університету провели експеримент: учасники інтенсивно вивчали нову мову, і вже за короткий час у них покращилися увага та здатність перемикатися між завданнями. Під час опанування нової мови мозок одночасно обробляє фонетику, граматику, письмо та сприйняття на слух. До того ж він постійно «гальмує» звичні слова й шукає нові варіанти.
Образне запам'ятовування
Пам'ятаєте, як у школі всі вчили вірші? Якщо ви просто механічно повторювали рядки, то користі було небагато. Але якщо під час читання уявляли запахи, кольори, емоції та образи з тексту значить активували зорову, слухову й емоційну пам'ять одночасно. Саме це і є справжнім тренуванням для мозку.
Якщо ви просто клацаєте по екрану й розважаєтесь – це не тренування. Але якщо щодня вивчаєте нові слова, факти, поняття й намагаєтесь відтворити їх згодом, то вже інша справа. Головне поставити собі питання: чи змушує вас застосунок справді думати?
І наостанок хороша новина для тих, хто думає, що час уже був змарнований дарма. Нейронні зв'язки можуть формуватися у будь-якому віці. У старшому це відбувається повільніше, але не припиняється. Поки мозок отримує кисень – людина здатна навчатися.
«Ми часто помиляємося, думаючи, що в дорослому віці вже все знаємо. Насправді чим більше ми навчаємося складним речам, тим довше наш розум залишається гострим», – підсумовує Наталія Каді.
Тож відкладіть кросворд. Відкрийте краще підручник з іспанської або вивчіть той самий вірш або цитату, які трапляються вам в соцмережах
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо плутаєте дати та забуваєте куди йшли: 5 цікавих вправ, які збережуть вашу пам'ять на десятиліття вперед