У соцмережах піднялася дискусія: батьки школярів обговорюють, чи може вчитель писати зауваження та малювати знаки запитання у щоденниках, а тим паче червоною пастою. Одні вважають, що щоденник – особиста справа дитини, інші називають його "обличчям школяра" і основним способом комунікації вчителя, учня та її батьків. У "Сніданку з 1+1" юрист ГО "Батьки SOS" Роман Бондаренко та психологиня Дар'я Селіванова розповіли, чи має право вчитель писати зауваження та ставити знаки запитання у щоденниках, а також чи потрібні вони у сучасних школах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лідія Таран підтримала маленьких пацієнтів Охматдиту і провела для них в команді з вчителями та психологами «Уроки мрій»
Юрист розповів, що існування щоденників не передбачено жодним нормативним актом:
Не має ніякого закону, постанови, розпорядження, який би запроваджував існування щоденників і їх ведення. Щоденник не є обов'язковим у школах. Якщо його немає у дитини, вона не може отримувати ніяких покарань.
Тому записувати домашнє завдання чи робити будь-які необхідні помітки дитина може й у звичайному зошиті чи блокноті. Щоденник, яким ми всі звикли його бачити — це не більш ніж просто традиція. Юрист пояснює:
Раніше це був засіб зв'язку між вчителем і батьками: коли не було мобільних телефонів, електронної пошти та месенджерів, тоді відповідно через щоденник передавалася інформація. Тепер використання щоденника як засіб інформації — це як кинути записку в пляшку, а пляшку кинути в море.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Офіційна дата: коли підлітки від 14 років зможуть отримати 1000 гривень за вакцинацію
А от дитяча психологиня не погоджується з цим, адже з точки зору психології каже, що щоденник — це не безглузда річ:
Я прихильник того, щоб певна дисципліна та структура в освіті була. Вона потрібна дітям у тому, щоб було розуміння якихось завдань, відповідальності.
Хаос у зошиті, блокноті чи замітках, на думку Дар'ї, важче контролювати й батькам, і вчителю:
Я вважаю, що замінювати журнал у цій ситуації буде некоректно, бо тоді вчитель виявиться позбавленим якихось інструментів взаємодії з дитиною та вказівок на її помилки. Для цього потрібен якийсь акцент, і червона ручка це нормально.
Питання лиш у тому, наскільки дотриманий баланс між лояльними вказівками й рекомендаціями та зауваженнями вчителя й прискіпливим ставленням до дитини, яке теж може проявлятися в помітках у щоденнику. Тому якщо розгорнувши його ви помітили, що там все червоне, психолог радить поспілкуватися з дитиною, а після — із вчителем та всім разом шукати причини.
Дитина в авто: як обрати надійне автокрісло? Дивіться сюжет:
Loading...