У новому випуску освітньої рубрики у Сніданку з 1+1 учитель Владислав Бондаренко розповів про те, як звичайні відсотки можуть допомогти розібратися у фінансових питаннях — і чому простий шлях не завжди найвигідніший.
«Уявіть, що ви прийшли до банку, щоб покласти 10 тисяч гривень на депозит. Консультант озвучує два варіанти: 10% і 11% річних. На перший погляд вибір очевидний — вищий відсоток здається вигіднішим, але різниця криється не лише у цифрах, а й у способі нарахування», — наводить приклад вчитель.
Перший варіант — простий відсоток. Рахується від початкової суми, тобто 11% від 10 тисяч — це 1100 гривень щороку. Кожен рік приносить однакову суму, незалежно від того, скільки вже зароблено.
Другий варіант — складний відсоток. Першого року отримуємо 1000 гривень (10%), але ці гроші не забираємо, а додаємо до депозиту. Наступного року відсотки вже рахуються не від 10, а від 11 тисяч — тобто прибуток зростає.
«І отримаємо 1100 гривень, які знову додаємо до тіла депозиту. І так рік за роком», — пояснює вчитель.
Щоб не рахувати вручну кожен рік, існує універсальна формула складного відсотка:
Через 10 років за цією формулою складний відсоток перетворить 10 000 грн майже на 26 000 грн, тоді як за простим відсотком — лише на 21 000 грн. Вигода очевидна, хоча ставка нижча.
Цікаво, що при коротких депозитах — на 1–2 роки — прості відсотки іноді справді вигідніші. Але з часом саме складні «працюють» на вас, наче снігова куля.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 90% випускників уже працюють: у Київській школі економіки презентували результати програми KSE ProfTech