У Японії кількість людей віком від 100 років зросла до рекордного рівня – майже 100 тисяч. Про це напередодні повідомили у Міністерстві охорони здоров’я, праці та добробуту Японії, пише The Japan Times. Зокрема, станом на 1 вересня у Японії налічується 99 763 людей віком від 100 років, з них близько 88% – жінки.
Цього року довгожителів назбиралось стільки, що привітати кожного срібним кубком, як це було раніше, не вдалося, бо це дуже дорого для країни, тому обмежились урочистою листівкою.
Найстарша серед списку довгожителів Японії – Шігеко Кагава, якій 114 років. Серед чоловіків – 111-річний Кійотака Мізуно. І враховуючи те, що в Японії довголіття не рідкість, а масове явище, воно стало предметом вивчення науковців, які знайшли цьому раціональне пояснення.
Найперше, що дозволяє японцям жити довго, це дієта з акцентом на рибу та овочі, і мінімумом червоного м’яса та солі. Рекомендація не зловживати сіллю в цій країні прописана на урядовому рівні. Як результат, японці майже не мають ожиріння і захворювань, які можуть бути із ним пов’язані. В Японії менша кількість смертей, спричинених серцево судинними захворюваннями і розповсюдженими формами раку в порівнянні з іншими країнами.
Крім цього японці залишаються фізично активними навіть у глибокій старості, яка, за статистикою, у них починається після 100 років. Цю звичку у японців формували протягом 100 років за допомогою щоденної трихвилинної руханки, яку транслюють по радіо і телебаченню. Ця щоденна рутина називається «радіо тайсо» - улюблена руханка японців виникла у 1920-х роках і досі транслюється щоранку о 6:30. Варто зазначити, що «радіо тайсо» – це низькоінтенсивна програма, яка фокусується на повільних, широких рухах і нагадує різні форми розтяжки.
Але генетики кажуть, що не все так просто у секретах довголіття японців. І без генетики тут не обійшлося. Лікарі зазначають, що філософія життя японців формує їх генетичну базу, яка у довгостроковому періоді винагороджує їх довгими роками життя.
У японській культурі довголіття – це не лише здорове харчування чи руханка, а й глибоке сплетіння філософії, самосвідомості, спільноти і сенсу існування. Вчені вказують на кілька ключових концепцій, які разом формують унікальний підхід до життя.
Однією з ключових концепцій є ikigai – «причина жити», внутрішній сенс, що мотивує людину щодня. Для когось це робота, для інших турбота про сім’ю чи улюблене хобі. Дослідження показують: ті, хто мають свій ikigai, рідше стикаються з депресією, деменцією та втратою самостійності у старшому віці.
Не менш важливою є філософія wabi-sabi, яка вчить бачити красу у простоті та приймати недосконалість і зміни як природну частину життя. Такий підхід допомагає зменшувати рівень стресу і зберігати внутрішній спокій навіть у похилому віці.
Японці також цінують спільноту. Традиційні групи підтримки moai об’єднують людей на десятиліття: вони разом проводять час, допомагають одне одному матеріально й емоційно. Це знижує ризики ізоляції, яка у багатьох країнах стає серйозною проблемою старшого покоління.
Своє місце має і мінімалізм у побуті та харчуванні. Наприклад, звичка hara hachi bu – зупинятися, коли відчуваєш себе ситим на 80%. Це дозволяє уникати переїдання та зберігати легкість у повсякденному житті.
Усі ці принципи разом формують унікальний спосіб життя, який, на думку науковців, впливає навіть на генетичні механізми довголіття. Саме тому японська філософія сьогодні активно вивчається медиками й соціологами у всьому світі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: