Цьогоріч Великдень припадає на 12 квітня, тому піст триватиме 48 днів. Його дата щороку змінюється, адже залежить від Пасхалії — церковного календаря визначення Пасхи.
У Сніданку з 1+1 протоієрей Михайло Омелян під час включення з території Михайлівського золотоверхого собору розповів про сенс і правила цього періоду. Він зазначив, що великий піст — це не лише обмеження в їжі, а насамперед час духовного очищення та молитви. Це передусім про внутрішню роботу над собою, а вже потім про обмеження в їжі.
Дата початку посту щороку різна, адже залежить від Пасхалії — церковного календаря визначення Великодня. Оскільки цього року Пасха святкується 12 квітня, Великий піст розпочинається за 48 днів до неї.
За словами священнослужителя, традиція посту має глибоке коріння. У християнстві вона пов’язана з сорокаденним перебуванням Ісуса Христа в пустелі перед початком Його проповіді. Саме цей духовний досвід став прикладом для перших християн, а згодом сформувався в усталену церковну практику. Протягом століть Великий піст зберіг своє головне значення — це час покаяння, молитви і свідомого внутрішнього очищення.
Священник наголошує: людина складається з тіла і душі, тому піст має два виміри: тілесний і духовний.
Тілесний піст — це добровільна відмова від певних продуктів.
Духовний піст — значно важливіший: це молитва, покаяння, стриманість, контроль над емоціями та вчинками.
«Легше відмовитися від м’яса, ніж не гніватися і не проявляти агресію», — пояснює отець Михайло.
Особливо в умовах війни, коли суспільство переживає стрес і втому, духовний аспект посту набуває ще більшого значення. Це час, коли віряни намагаються більше молитися, уникати конфліктів і працювати над собою.
Упродовж цих семи тижнів віряни традиційно відмовляються від продуктів тваринного походження. Основу раціону складають овочі, фрукти, крупи, бобові, гриби, горіхи та хліб. У певні дні дозволяється рослинна олія. Водночас церква закликає не перетворювати піст на сувору дієту і не шкодити здоров’ю. Військовослужбовці, люди в зоні бойових дій, медики, вагітні жінки, маленькі діти та ті, хто має проблеми зі здоров’ям, можуть мати послаблення.
Традиційно в період посту віряни відмовляються від:
Основу раціону складають:
Кому дозволені послаблення:
Якщо людина перебуває в екстремальних умовах, вона може споживати ту їжу, яка доступна. Адже головне не формальне дотримання правил, а внутрішній стан.
Важливо розуміти, що Великий піст — це не лише про їжу. Це також обмеження в розвагах, намагання уникати сварок і конфліктів, більше часу для молитви та читання Святого Письма. Це період, коли людина має можливість зупинитися і чесно подивитися на себе, переосмислити власні вчинки та пріоритети.
Священники наголошують: головне в пості не формальне виконання правил, а зміна внутрішнього стану. Якщо людина відмовилася від м’яса, але продовжує злитися, засуджувати і конфліктувати, сенс посту втрачається. Натомість навіть невеликі кроки до стриманості, терпіння і милосердя вже стають важливою духовною працею.
Окрім харчових обмежень, Великий піст передбачає:
Священники наголошують: піст — це не про дієту і не про демонстративну аскезу. Це період очищення, внутрішньої тиші та духовного оновлення.
У складні часи Великий піст для багатьох стає не лише церковною традицією, а й способом зібратися з силами, знайти підтримку у вірі та зробити крок до внутрішніх змін. І, як пожартували у студії, головне правило посту звучить просто: не «їсти» одне одного.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ 3 рецепти страв, які можна їсти у Великий піст